Президент Киргизстану відреагував на затримання у Казахстані музиканта Рузахунова

Світ

Президент Киргизстану Садир Жапаров закликав дочекатися результатів розслідування за фактом затримання громадян країни в Казахстані. Про це Жапаров написав в Instagram 9 січня.

"У Казахстані працює багато наших громадян. Можливо, серед них були й ті, хто міг брати участь в акціях. Дочекаймося результатів роботи спецслужб двох країн, – наголосив Жапаров. – Ми твердо боротимемося і захищатимемо всіх наших громадян, котрі не брали участі в акціях і яких несправедливо притягнують до відповідальності".

За словами Жапарова, у Бішкеку "мають повну інформацію про події, які відбуваються в Казахстані".

"Щойно з'явилися перші повідомлення про Вікрама Рузахунова, я відразу ж дав відповідні доручення нашим міністерствам. Між міністерствами двох країн триває необхідна робота", – наголосив президент Киргизстану.

Державні телеканали Казахстану Qazaqstan і "Хабар 24" 9 січня показали відео із затриманим, "який зізнався" в участі в мітингу за $200. Ним виявився піаніст, керівник джазового оркестру з Бішкека, виконавчий директор фестивалю "Джаз_Бішкек_Весна" Рузахунов, який часто гастролював в Алмати.

У зв'язку із затриманням піаніста Киргизстан надіслав ноту Казахстану, повідомив голова Державного комітету національної безпеки Камчибек Ташієв.

Контекст

Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Станом на 9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Даних про жертв серед протестувальників не оновлювали із 6 січня – тоді МВС країни повідомляло, що серед учасників протесту 26 загиблих та 18 поранених. За даними МОЗ Казахстану станом на 6 січня, внаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб, приблизно 400 госпіталізували.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізували", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій. Кількість затриманих, за офіційними даними, перевищила 5 тис. людей.