На дверях квартири галериста Гельмана написали: "Іноагент"

Закон про іноземних агентів ухвалили в Росії 2012 року. Будь-яку некомерційну організацію або громадський рух можуть занести до списку агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону та ведуть політичну діяльність. Критеріїв, за якими визначають таку діяльність, у законі чітко не визначили.

Організації, які потрапили в реєстр, мають періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також вказувати в інтернеті та в усіх публікаціях у ЗМІ, що вони є іноземним агентом. Порушення можуть призвести до мільйонних штрафів.

У листопаді 2017 року в Росії ухвалили закон, який дає змогу визнавати іноземними агентами засоби масової інформації, які отримують фінансування з-за кордону.

У Росії іноземними агентами також можуть визнати фізичну особу, яка поширює матеріали ЗМІ-іноагентів або бере участь у їх створенні, а також отримує гроші чи майно з-за кордону або від російських юридичних осіб, які фінансують іноземні джерела.

Зараз до реєстру ЗМІ-іноагентів занесено 99 осіб та організацій, зокрема "Голос Америки", "Радио Свобода", "Крим.Реалії", "Настоящее время", "Медузу", групу Bellingcat, "Медиазону".

Наприкінці серпня головні редактори та видавці понад 20 незалежних російських видань вимагали анулювати нинішній список ЗМІ-іноагентів, скасувати закони про іноземних агентів та "небажані" організації. Вони підписали відкритий лист президенту Росії Володимирові Путіну та іншим посадовцям, у якому вимагали анулювати нинішній список ЗМІ-іноагентів, а також змінити чинне законодавство про іноземних агентів. Кремль пізніше обіцяв розглянути внесення поправок до закону про іноземних агентів, повідомляло "РИА Новости".

Президент РФ Володимир Путін заявив 23 грудня 2021 року, що "нічого хорошого [у цьому] немає", але закон придумали не у Росії.