Ідеться про держави, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, забезпечують захист союзників або надають приховану військову підтримку.
За даними ЗМІ, Іран із початку війни атакував об'єкти щонайменше в 10 країнах – серед них бази США й Ізраїлю, столиці держав Перської затоки, нафтову інфраструктуру й цивільні цілі.
Одним з основних наслідків стало фактичне закриття Ормузької протоки, через яку проходить приблизно 20% світових постачань нафти. Це вже призвело до зростання цін на нафту, газ і сировину на світових ринках.
Ізраїль одночасно веде бойові дії проти Ірану й угруповання "Хезболла" в Лівані. За тиждень у країні понад 500 тис. людей були змушені покинути свої домівки.
До конфлікту поступово долучаються і європейські країни. Франція скерувала свій атомний авіаносець до Східного Середземномор'я, приєднавшись до британських військових кораблів після того, як іранський безпілотник завдав удару по британській авіабазі на Кіпрі. Також сили на острів перекинули Греція й Туреччина.
На тлі бойових дій триває і приховане протистояння великих держав. За даними ЗМІ, країна-агресор Росія передає Ірану супутникові знімки американських кораблів і літаків, допомагаючи відстежувати сили США в регіоні. Водночас Україна скерувала фахівців і системи перехоплення для захисту американських і союзних об'єктів від іранських дронів.
Китай закликає до припинення вогню й відкриття Ормузької протоки, через яку проходить приблизно 40% його нафтового імпорту, проте американська розвідка не відкидає, що Пекін може надати Тегерану фінансову й технологічну підтримку.
Аналітики зазначають, що війна вже впливає на інші міжнародні кризи – зокрема, було відкладено мирні переговори щодо війни в Україні, а також зупинено дипломатичні ініціативи щодо врегулювання конфлікту в секторі Гази. Крім того, у США зростають побоювання, що витрати ракетних запасів можуть послабити стримування Китаю в питанні Тайваню.