-1 Київ
Автор матеріалу доходить висновку, що тепер "Трамп має власну нафтову імперію" в Західній півкулі й він може використовувати ці ресурси для політичного тиску, зокрема на країну-агресора Росію.
Агентство підрахувало, що якщо зважати на видобування нафти у США, Венесуелі й решті Латинської Америки (включно з Мексикою, Аргентиною, Бразилією, Гаяною, Колумбією), а також Канаді, то разом на них припадає майже 40% світового видобування нафти. На думку автора, усі ці країни "живуть під "доктриною Донро"* – дедалі більш войовничою сферою впливу Вашингтона над Америками".
Таких економічних і геополітичних важелів, як у Трампа, не було в жодного президента США з часів Франкліна Рузвельта, чиє президентство припало на 1933–1945 роки.
Наприклад, адміністрація Трампа може тепер утримувати ціни на нафту на рівні приблизно $50 за барель (так, зокрема, вважає підсанкційний російський мільярдер Олег Дерипаска) і впливати на світовий енергетичний ринок (це визнав спецпредставник Кремля Кирило Дмитрієв), пише Bloomberg.
У його тексті вказано, що тепер Білий дім перевершує і союзників, і противників у нафтовидобувній галузі – Саудівську Аравію, Іран, Нігерію, Росію.
Блас зазначає, що захоплення венесуельської нафти дає США важливий "козир", який дасть змогу відмовитися від "приманок" Кремля на останніх переговорах – пропозицій Сполученим Штатам щодо доступу до нафтових багатств РФ. Оглядач вважає, що тепер Трамп може сказати нелегітимному президенту РФ Володимирові Путіну, що йому не потрібні сибірські родовища, тому що у США їх "більше ніж досить".
Трамп фактично об'єднав усю нафту "під парасолькою безпеки Вашингтона", вважає журналіст.
