+17 Київ
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив у Facebook 1 листопада про повні і вичерпні докази вербування і відправлення Туреччиною "тисяч сирійських найманців" у зону нагірнокарабахського конфлікту.
Як підтвердження своїх слів глава вірменського уряду виклав відео допиту сирійця Мухаммада Аль Шхаіра.
"Зараз уже є повноцінні і всеосяжні докази вербування тисяч найманців у Сирії і перекидання їх Туреччиною в Азербайджан для участі у військовій агресії проти Арцаха [Нагірного Карабаху]", – написав Пашинян.
За його словами, це міжнародна злочинна мережа, розкриття якої не може залишитися без наслідків.
"Найближчим часом будуть нові свідчення", – пообіцяв вірменський прем'єр.
Про те, що бойовиків із Сирії перекидають у Нагірний Карабах, говорив президент Сирії Башар Асад. За його словами, у Дамаска немає доказів, проте є вказівка на такі факти. Міністерство закордонних справ Росії ще 30 вересня заявляло про початок перекидання бойовиків незаконних збройних формувань із Сирії та Лівії в Нагірний Карабах.
Агентство Reuters писало, що бойовики з джихадистських угруповань Сирії потрапили в Нагірний Карабах через Газіантеп (місто на південному сході Туреччини).
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які протривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію і авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, які беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабаху із 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Згодом президент Азербайджану Ільхам Алієв кілька разів повідомляв про взяття під контроль Баку населених пунктів у Нагірному Карабаху.
Нових домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабаху досягнули 25 жовтня за посередництва США. Припинення вогню почалося о 8.00 за місцевим часом 26 жовтня, але його порушили в першої ж години.
Пашинян 31 жовтня надіслав президенту Росії Володимирові Путіну лист, у якому вперше після загострення конфлікту в Нагірному Карабаху попросив допомоги у РФ. Зі свого боку, міністерство закордонних справ Росії наголосило, що на цьому етапі РФ не може надати допомогу Вірменії.
