$41.31 €42.99
menu closed
menu open
weather -4 Київ
languages

Путін хоче обговорити із президентом Азербайджану домовленості щодо Нагірного Карабаху

Путін хоче обговорити із президентом Азербайджану домовленості щодо Нагірного Карабаху Алієв (праворуч на фото) заявив про остаточне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі
Фото: EPA

Президент Росії Володимир Путін 20 липня зустрінеться в Москві із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, щоб обговорити домовленості щодо Нагірного Карабаху. Про це розповіли в Кремлі.

"Планують обмін думками щодо актуальних регіональних проблем. Основну увагу буде приділено практичним аспектам реалізації домовленостей лідерів Росії, Азербайджану і Вірменії щодо Нагірного Карабаху від 9 листопада 2020 року та 11 січня 2021 року, зокрема вирішенню завдань щодо розблокування і розвитку економічних і транспортних зв'язків", – зазначили у відомстві.

Контекст

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Того самого дня у Вірменії було оголошено воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.

Обидві країни оголосили мобілізацію. Сторони кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.

Виконувач обов'язків глави уряду Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

За даними міноборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовців, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.

У травні Вірменія та Азербайджан звинувачували одне одного в обстрілі і спробах порушення кордонів. Зокрема, 25 травня сталася перестрілка на кордоні, внаслідок якої загинув один вірменський військовослужбовець. У Вірменії заявили, що вогонь відкрили збройні сили Азербайджану. Баку причиною інциденту назвав "нещасний випадок". 27 травня Азербайджан узяв у полон шістьох вірменських військових на кордоні між країнами.

Пашинян 14 травня звертався до Путіна по військову допомогу через ситуацію біля кордонів Вірменії.

Алієв 18 липня заявив про остаточне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі і закликав керівництво Вірменії до миру, повідомляло державне агентство Азербайджану АЗЕРТАДЖ.