Пашинян заявив, що Азербайджан має намір спровокувати нові сутички в Нагірному Карабасі. У Баку відповіли

Світ

Азербайджан збирається спровокувати нові військові сутички в Нагірному Карабасі, заявив 17 липня на спільній пресконференції з головою Європейської ради Шарлем Мішелем виконувач обов'язків прем'єр-міністра Вірменії Нікол Пашинян. Про це повідомляє 1Lurer.am.

"Згідно з інформацією, отриманою з неофіційних джерел, Азербайджан має намір спровокувати нові військові сутички в Арцаху (Нагірний Карабах), на вірменсько-азербайджанському кордоні, вияв яких ми бачимо сьогодні на Нахічеванській ділянці вірменсько-азербайджанського кордону", – сказав Пашинян.

За його словами, через ситуацію, яка склалася, не можна почати демаркацію вірменсько-азербайджанського кордону.

Коментуючи заяви Пашиняна, начальниця управління пресслужби МЗС Азербайджану Лейла Абдуллаєва назвала їх "абсолютною брехнею", повідомляє російський "Інтерфакс". Дипломатка підкреслила, що її країна вже відновила свою територіальну цілісність і готова до нормалізації відносин із Вірменією, тоді як Єреван "виступає з позиції ескалації напруженості, реваншизму, висуває умови для миру".

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які протривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникали збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважав Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Того самого дня у Вірменії оголосили воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.
Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
На той момент прем'єр-міністр Вірменії Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовців, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
Баку передав Єревану тіла приблизно 1600 вірменських військовослужбовців, які загинули під час воєнних дій у Нагірному Карабасі, говорив Алієв.
У травні міноборони Азербайджану повідомило про розміщення в Нагірному Карабасі 20 військових частин.