Систему колективної безпеки у світі зруйнувала адміністрація Трампа – Венедиктов

26 грудня 2021, 20:05

Этот материал также можно прочитать на русском

Систему колективної безпеки у світі зруйнувала адміністрація Трампа – Венедиктов

Венедиктов (на фото) вважає, що у разі переобрання Трампа президентом США "все було б зруйновано"
Фото: ЕРА

Ситуація з імовірним вторгненням Росії в Україну розвивається в умовах зруйнованої системи колективної безпеки, до чого причетний колишній президент США Дональд Трамп. Таку думку 25 грудня в ефірі радіостанції "Эхо Москвы" висловив її головний редактор Олексій Венедиктов.

"Насправді систему колективної безпеки було зруйновано в попередні 10 років. Насамперед її зруйнувала адміністрація Трампа, треба визнати, якщо подивитися чесно. Адміністрація США виходила з одного договору за іншим, я маю на увазі адміністрацію Трампа", – сказав він.

Головред "Эха Москвы" зазначив, що "і Росія там теж відзначилася".

"Нагадаю, що 2007 року ми вийшли з договору про звичайні озброєння, про флангові обмеження у Європі. А до цього адміністрація [президента США Джорджа] Буша вийшла з ПРО. Тобто вся система, яку було збудовано у 90-ті роки, перестала існувати, до речі, з об'єктивних причин, тому що обвалився Варшавський договір і більшість країн Варшавського договору перейшла в НАТО", – пояснив Венедиктов.

Він звернув увагу на те, що нинішня адміністрація США "перше, що зробила, прийшовши до влади", – продовжила Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь із Росією (СНО-ІІІ).

"Вона вибудовуватиме разом із Росією, НАТО на майданчику ОБСЄ нову конструкцію системи безпеки. А ми підтискаємо, користуючись тим, що Україна зависла у цій сірій зоні", – зазначив головний редактор "Эха Москвы".

Венедиктов наголосив, що якби на останніх виборах у США переміг Трамп, "узагалі все було б зруйновано".

"У нас також є система безпеки, але у нас інші пріоритети. Ми вмикаємо систему нашої безпеки (ми – у сенсі [президент РФ Володимир] Путін), – це насамперед територіальну історію, пов'язану з колишніми республіками Радянського Союзу, що насправді було дуже дивним. Тому що можна взяти, наприклад, колишню республіку Радянського Союзу Азербайджан. Зрозуміло, що її відносини з країною НАТО Туреччиною та армією Туреччини дуже міцні. Зрозуміло, що азербайджанську армію озброює, зокрема, сторона НАТО Туреччина. Це як, зараз обмежуватимуть чи ні? А чи говорив Путін про це з [президентом Азербайджану Ільхамом] Алієвим? І в публічному плані це все багато в чому, звісно, кидання пальцями", – пояснив він.

Контекст

Республіканець Трамп був президентом США із січня 2017-го до січня 2021 року. Він програв на чергових виборах президента США у листопаді торік. За підсумками загального голосування їх виграв демократ Джо Байден.

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі. США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруженості на кордоні.

23 грудня на щорічній пресконференції Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви залежатимуть "від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".