+17 Київ
Засновник головного опозиційного Telegram-каналу Білорусі NEXTA Степан Путило 11 березня в інтерв'ю "Немецкой волне" заявив, що канал більше не допомагає координувати протести в Білорусі.
"У серпні [2020 року] через блокування інтернету нас попросили допомогти трохи скоординувати їхні дії, розповісти, куди хто йде. Зараз ми відійшли від цього, тому що люди самоорганізовуються", – сказав Путило.
За його словами, NEXTA хоче зосередитися на розслідуваннях злочинів режиму Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі.
"Звичайно, ми б хотіли залучати фактчекерів, професійних журналістів-розслідувачів. Це інші бюджети, більше часу на це потрібно. Ми поки працюємо своїми силами, тому що нас не утримують, як каже пропаганда, на західних харчах. У нас доходи від реклами і донати", – підкреслив власник каналу.
8 березня Telegram-канал NEXTA опублікував фільм "Лукашенко. Золоте дно". У ньому, зокрема, розповідали про автопарк Лукашенка, який оцінили в €4 млн. Автори згадали, що Лукашенко користується іменними золотими ручками італійської фірми Montegrappa вартістю від €2 тис. до €4 тис.
Лукашенко назвав розслідування про себе калькою з фільму про президента Росії Володимира Путіна.
Telegram-канал NEXTA – один із найпопулярніших опозиційних каналів у білоруському інтернеті, який заснували восени 2018 року. Офіс каналу розташований у Польщі. Крім самого NEXTA із 731 тис. підписників, є ще NEXTA Live (1,5 млн підписників) і Luxta (172 тис.).
Ці канали активно висвітлювали протести в Білорусі. У жовтні минулого року білоруська влада визнала їх екстремістськими.
У Білорусі із 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
