Видання зазначає, що з 21 грудня майже 200 прихильників Саакашвілі проводили голодування на його підтримку біля центрального офісу ЄНР у Тбілісі. Періодично протестувальникам доводилося надавати медичну допомогу.
Перервати голодування вони погодилися у відповідь на погрозу Саакашвілі, який зараз перебуває у в'язниці в Руставі, приєднатися до акції.
"Михайло Саакашвілі переживає за стан здоров'я кожного голодувальника і заявив, що сам буде змушений відновити голодування, чого ми не маємо права допустити, оскільки голодування Саакашвілі може призвести до фатального результату. Ми вирішили перейти на наступний етап боротьби", – заявив Мелія.
Лідер заснованої Саакашвілі партії не уточнив, у чому полягатиме цей етап, але наголосив, що боротьба буде "різноманітною та ненасильницькою".
Контекст
У 2004–2013 роках Саакашвілі обіймав посаду президента Грузії два строки поспіль. Невдовзі після відставки з поста президента він покинув країну. У Грузії щодо нього ухвалено кілька вироків і розслідують низку кримінальних справ.
У 2015–2016 роках Саакашвілі очолював Одеську облдержадміністрацію. Із червня 2020 року Саакашвілі перебуває на посаді голови Виконавчого комітету реформ України. Він має українське громадянство. Останніми роками політик жив в Україні.
1 жовтня політик повідомив про повернення до Грузії. Того ж дня Саакашвілі затримали й заарештували. Прокуратура Грузії порушила проти політика ще одну кримінальну справу за фактом незаконного перетину кордону. Він оголосив голодування.
19 листопада група медичних експертів, сформована під егідою омбудсмена Грузії, заявила, що через тривале голодування у Саакашвілі розвинувся небезпечний неврологічний розлад і пацієнт може впасти в кому.
Саакашвілі погодився на переведення в шпиталь у Горі – "для отримання інтенсивної терапії, завершення голодування та реабілітації". 20 листопада експрезидента привезли в Горі і він припинив голодування, яке тривало 50 днів.
30 грудня Саакашвілі насильно вивезли зі шпиталю в Горі у в'язницю до Руставі.