У Єврокомісії заявили, що готові провести з Києвом консультації щодо "Північного потоку – 2"

У Єврокомісії заявили, що готові провести з Києвом консультації щодо "Північного потоку – 2" Кілька країн вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергобезпеки Європи
Фото: ЕРА
Європейська комісія готова провести з Києвом консультації щодо подальшої реалізації проєкту газогону "Північний потік – 2". Про це повідомили в Європейській комісії 31 серпня агентству "Інтерфакс-Україна".

"Ми направили нашим українським колегам відповідь, у якій висловили готовність обговорювати та продовжувати постійний діалог із питань, пов'язаних з енергетикою. Ми перебуваємо в постійному контакті з українською владою з багатьох питань, зокрема з питань енергетики, та з нетерпінням очікуємо можливості обговорити з нашими українськими колегами, як найкраще виконати їхнє прохання щодо консультацій", – процитувало агентство відповідь Єврокомісії.

Євросоюз надає великого значення енергетичній безпеці України і готовий обговорити будь-які болючі для України питання, запевнили у Брюсселі.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.

Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, його поновили.

Оператор газогону Nord Stream 2 AG у липні 2021 року зазначав, що "Північний потік – 2" готовий на 99%. За даними Bloomberg, прокладання "Північного потоку – 2" можуть завершити до 12 вересня.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично закінчено".

Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газогону "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит територією України після введення в дію газогону має бути продовжено на 10 років (термін дії чинного контракту на транзит спливає 2024 року).

Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газогону бути незалежним від "Газпрому" і дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".

У Кремлі вважають, що проблеми, пов'язані з рішенням німецького суду, який не звільнив газогін "Північний потік – 2" від виконання правил Європейського союзу, є корпоративним питанням. "Газпром" має самостійно ухвалювати рішення про подальші дії в умовах, що склалися, заявляв спікер Кремля Дмитро Пєсков.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати