У Євросоюзі вважають, що "Газпрому" доведеться продати "Північний потік – 2" – ЗМІ

У Євросоюзі вважають, що "Газпрому" доведеться продати "Північний потік – 2" – ЗМІ Суд у Німеччині зобов'язав оператора "Північного потоку – 2" бути незалежним від "Газпрому"
Фото: nord-stream2.com

Оператору "Північного потоку – 2", дочірній компанії російського "Газпрому" Nord Stream 2 AG, можливо, доведеться продати газопровід. Про це йдеться у статті німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung, яку опубліковано 26 серпня.

Власники "Північного потоку – 2" мають дотримуватися таких основних правил ЄС: надати доступ до трубопроводу іншим постачальникам газу, брати ціни, які затверджено федеральним мережевим агентством Німеччини, а також відокремлювати експлуатацію газопроводу від постачання газу, ідеться в матеріалі.

Компанія Nord Stream 2 у червні попередньо подала до федерального мережевого агентства заявку на "сертифікацію як незалежного оператора транспортної мережі". Мета полягає у виконанні вимоги з розділення трубопровідних операцій від материнської компанії з погляду бухгалтерського обліку, пише видання.

У мережевого агентства є чотири місяці на перевірку дотримання правил ЄС оператором "Північного потоку – 2". За словами представників комісії, які займаються цим питанням, газопровід не відповідає вимогам ЄС. Від його продажу "нікуди не дітися", вказують у статті.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.

Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, його відновили.

Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року зазначав, що "Північний потік – 2" готовий на 99%. За даними Bloomberg, прокладання "Північного потоку – 2" можуть завершити до 12 вересня.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).

Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" і дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".

У Кремлі вважають, що проблеми, пов'язані з рішенням німецького суду, який не звільнив газопровід "Північний потік – 2" від виконання правил Європейського союзу, є корпоративним питанням. "Газпром" має самостійно ухвалювати рішення про подальші дії в умовах, що склалися, заявляв спікер Кремля Дмитро Пєсков.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати