У Киргизстані поскаржилися на проблеми з отриманням пально-мастильних матеріалів із Росії транзитом через Казахстан

Світ

Із 1 жовтня Казахстан не погоджує обсягів транзиту пально-мастильних матеріалів (ПММ) із Росії залізницею до Киргизстану. Про це з посиланням на заяву Асоціації нафтотрейдерів Киргизстану (АНК) повідомляє 3 жовтня "Радио Азаттык".

АНК "висловила стурбованість", що "з 1 вересня компанія "Казахстанские железные дороги" без офіційного повідомлення перестала погоджувати місячні плани перевезень, а також додаткові плани перевезень ПММ".

Причин того, що трапилося в Бішкеку, нібито не знають і спільно з "Кыргызскими железными дорогами" намагаються вирішити проблему.

"Станом на сьогодні практично всі заявлені плани на жовтень відхилено з боку "Казахстанских железных дорог", [це] може призвести до дефіциту ПММ на паливному ринку Киргизстану вже за 20 днів", – заявили в АНК.

В Асоціації нафтотрейдерів вважають, що "це питання має бути врегульоване на міжурядовому рівні".

25 вересня "Радио Азаттык" повідомляло, що Киргизстан і Казахстан під час міжурядової ради, яка відбулася 23 вересня в Таразі (Казахстан), домовилися забезпечити безперебійне постачання вантажів соціально значущого характеру – зерна, олії, цукру й пально-мастильних матеріалів.

Контекст

28 вересня під час візиту до Німеччини президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що Казахстан "однозначно" підтримає санкції, які ввела щодо Росії міжнародна спільнота.
Міжнародні антиросійські санкції стосуються, зокрема, нафти й нафтопродуктів.
На початку грудня 2022 року країни – члени "Групи семи", а також Австралія та ЄС ввели обмеження цін на російську нафту, установивши максимальний рівень у розмірі $60 за барель або нижче. Із 5 лютого ці самі країни ввели цінову стелю й на російські нафтопродукти: $100 для дизельного пального і $45 – для різних мастил.
Через обмеження ціни на сиру нафту Росія втрачає $172 млн щодня, писало агентство Bloomberg із посиланням на звіт Гельсінського центру досліджень енергетики й чистого повітря (CREA). Після того як обмеження поширили й на нафтопродукти, РФ втрачатиме ще більше – $280 млн на день.
Росія є другим за величиною експортером нафти у світі після Саудівської Аравії. Але, згідно з прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (IEA), частка Росії на світовому енергетичному ринку до 2030 року скоротиться із 20% до 13%. Отже, Кремль втратить майже $1 трлн експортних доходів, повідомила "Русская служба ВВС".