+3 Київ
За словами Каленкова, експорт брухту з України зріс із 50 тис. тонн 2022 року до 450 тис. тонн 2025-го. Заготівля брухту в країні в цей час падала, і це спричинило дефіцит на внутрішньому ринку на рівні приблизно 200 тис. тонн.
"У 2025 році металургійні підприємства виробили сталі менше, ніж могли б. Україна недоотримала орієнтовно $700 млн валютної виручки та мільярди гривень податкових надходжень", – зазначив він.
Коментуючи реакцію Польщі, він зазначив, що обсяги українського брухту не є критичними для польського ринку. За його даними, ринок брухту Польщі становить приблизно 7 млн тонн на рік. 2024 року з України до Польщі доправили 350 тис. тонн, що становить менш ніж 5% польського ринку. Водночас сама Польща експортувала орієнтовно 3 млн тонн брухту.
"Якщо Польща сама експортує у сім разів більше брухту, ніж Україна постачає до Польщі, очевидно, що особливої потреби в брухті вона не має", – наголосив Каленков.
Він заявив, що значна частина українського брухту фактично транзитом проходила через Польщу до третіх країн, зокрема Туреччини, з метою уникнення сплати експортного мита в Україні в розмірі €180 за тонну.
Президент "Укрметалургпрому" повідомив, що консультації з Єврокомісією та профільними структурами ЄС тривали з 2023 року, і на рівні Брюсселя позиція України отримала розуміння.
"Ми не становимо загрози для Польщі. Якщо обмеження щодо української продукції призведуть до зупинки наших підприємств, ми просто будемо менше купувати польські товари, зокрема кокс і коксівне вугілля", – зазначив він.
Каленков наголосив, що тимчасове обмеження експорту брухту відповідає європейській практиці. ЄС планує з 2027 року обмежити експорт брухту до країн, що не входять до ОЕСР, у межах Steel Action Plan.
