$39.47 €42.18
menu closed
menu open
weather +9 Київ

Заступник глави МЗС РФ заявив, що Росія може перейти до політики "контрстримування і контрзалякування" щодо НАТО

Заступник глави МЗС РФ заявив, що Росія може перейти до політики "контрстримування і контрзалякування" щодо НАТО Грушко назвав розмову "досить відвертою, прямою, глибокою, насиченою"
Фото: EPA
Заступник глави міністерства закордонних справ Росії Олександр Грушко на брифінгу за підсумками засідання Ради Росія – НАТО 12 січня заявив, що РФ переходитиме до "політики контрстримування" у разі, якщо Альянс проводитиме політику стримування. Про це пише "Інтерфакс".

Грушко додав, що "якщо це буде залякування отже, це буде контрзалякування", а "якщо це буде пошук якихось уразливостей в оборонній системі РФ це буде пошук уразливостей із боку НАТО".

За твердженнями Грушка, "іншого шляху не буде, якщо нам не вдасться переламати нинішній дуже небезпечний перебіг подій".

Він заявив, що подальше "скочування" ситуації може призвести до "найнепередбачуваніших і найтяжчих наслідків для європейської безпеки".

Розмову, що відбувался 2 січня, російський дипломат назвав "досить відвертою, прямою, глибокою, насиченою", але водночас він виявив "велику кількість розбіжностей щодо фундаментальних питань".

Зустріч Ради Росія – НАТО, яка відбулася 12 січня у Брюсселі, була першою за два з половиною роки. Вона тривала приблизно чотири години. Делегацію РФ очолив заступник глави МЗС Олександр Грушко та Фомін, від НАТО брали участь генсек Альянсу Єнс Столтенберг, постійні представники 30 країн – членів Альянсу, високопоставлені військові представники, заступниця держсекретаря США Шерман.

Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО та відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей і право кожної нації обирати для себе союзи.

За його словами, союзники по НАТО готові зустрічатися з РФ, щоб "докладніше провести дискусії, розглянути конкретні пропозиції і шукати рішення". Окрім цього, як сказав Столтенберг, НАТО готовий обговорювати питання покращення комунікації з РФ, зокрема це стосується відкриття офісу Альянсу в Москві та російського – у Брюсселі.

Генсек наголосив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна і 30 країн  членів Альянсу.

Союзники по Альянсу висловили серйозне занепокоєння нарощуванням Росією військ поблизу України та на її території.

Столтенберг також сказав, що Росія становить загрозу для Україні, а не навпаки. Він зазначив, що якщо Росія знову застосує силу проти України, НАТО змушений буде посилити присутність на своєму східному фланзі.

Контекст

7 грудня 2021 року президент РФ Володимир Путін під час розмови з президентом США Джо Байденом заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Росія також вимагає, щоб війська та озброєння НАТО повернулися до меж кордонів 1997 року (відтоді до Альянсу вступила низка країн, зокрема Польща).

29 грудня у Держдепартаменті США повідомили, що у січні проведуть переговори з Москвою стосовно вимог щодо "гарантій безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами і РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня провели зустріч на рівні Ради Росія  НАТО, а на 13 січня запланували зустріч представників РФ та ОБСЄ.

Увечері 10 січня у Женеві завершили переговори США і Росії стосовно вимог Москви щодо "гарантій безпеки". Російську делегацію очолювали заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков та Фомін, делегацію США – Шерман. Переговори проводили у закритому форматі, вони тривали приблизно 7,5 години без урахування перерви на обід.

Американська делегація під час переговорів висунула претензії до Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

За підсумками зустрічі державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти у переговорах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики і продовжить ескалацію свого військового нарощування.

У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО.