"Це нагадує табір відпочинку в Радянському Союзі". Триразове харчування, лікування, спортивний майданчик, магазин. Фоторепортаж із табору для полонених російських окупантів

Після приїзду в табір у полонених забирають військову форму, замість неї видають робу і взуття. Усіх полонених оглядає лікар, після чого їх відправляють на двотижневий карантин. "Це стандартна процедура для всіх, щоб не завозили інфекцій. За цей час вивчають психологічний портрет [полонених]. Якщо є ті, хто схильний до суїциду, з ними працюють окремо", – розповів Яценко.

Карантинна зона в таборі розташована в окремому блоці. За 14 днів полонених переводять у житловий блок. На території табору немає камер, усі живуть у багатомісних кімнатах без ґрат. Яценко пояснив це тим, що це табір для військовополонених, а не в'язниця. Охорона на території табору не має вогнепальної зброї, але, як наголосив представник координаційного штабу, табір дуже добре охороняють зовні.

Згідно з розпорядком дня, о 6.00 на території табору підйом, о 22.00 – відбій. "Це нагадує табір відпочинку в Радянському Союзі. Вони сплять, потім їдять, потім ідуть на заняття чи роботу", – сказав Яценко. Полонені в таборі або клеять пакети для сувенірної продукції, або плетуть садові меблі. Ці товари потім продають в українських супермаркетах. За словами Яценка, плести меблі можуть не всі. "Це еліта, у яких дуже розвинена моторика", – описав він робочих у меблевому цеху. Військовополонені офіцери можуть не працювати. Згідно із Женевською конвенцією, за роботу полоненим платять приблизно 20 грн на день, на місяць вони можуть заробити 300–400 грн. Крім того, полонені мають спеціальні рахунки, куди родичі можуть надсилати гроші. Їх можна витратити в місцевому магазині – там продають харчові продукти й засоби гігієни. За словами Яценка, особливий попит мають газована вода й солодощі.

На території табору діє християнська (греко-католицька) церква, також є спеціальне місце для молитви мусульман, працює барбершоп (усіх стриже один із військовополонених), бібліотека, є госпіталь, спортивний майданчик, кімната для дозвілля й відпочинку, де можна дивитися українське телебачення або грати в шахи. "Є вільний час щодня й у неділю. Вони можуть, коли тепло, грати у футбол, займатися спортом. На відміну від наших військовополонених, яких навіть гуляти не виводять або виводять на дуже короткий час", – сказав Яценко. Щотижня по 15 хвилин полонені можуть розмовляти з рідними.

"У мене відчуття, що багато полонених із глибинки Росії такого не бачили", – поділився враженнями від табору Гордон. "Так, це помітили не тільки ви. Удома в них часто немає таких умов", – сказав Яценко.