Болгарка, яка знає чотири мови. Що відомо про нову голову місії МВФ в Україні. Головне G

Україна і Міжнародний валютний фонд вийшли на фінішну пряму в переговорах про нову програму фінансування. Залишився останній крок – затвердження програми радою директорів МВФ. Передбачають, що це відбудеться найближчими тижнями – наприкінці травня або на початку червня, після чого Україна отримає перший транш кредиту в розмірі $1,9 млрд за новою програмою stand-by.

Переговори тривали з минулого року, коли між Україною та МВФ було досягнуто угоди про програму розширеного фінансування (EFF) строком на три роки в розмірі 4 млрд спеціальних прав запозичення (приблизно $5,5 млрд). Але жодного траншу за цією програмою офіційний Київ так і не отримав. 7 травня 2020 року стало відомо, що Україна і Фонд вирішили відмовитися від старої програми та продовжити співпрацю за короткою програмою кредитування stand-by на $5 млрд, розрахованою на 18 місяців.

Угода за новою програмою фінансування збіглася з призначенням нової голови місії МВФ в Україні Іванни Владкової-Голлар. Хто вона і яка її роль в затвердженні нової програми співпраці Фонду з Україною – у матеріалі інтернет-видання "ГОРДОН".

Хто така Іванна Владкова-Голлар

Про призначення нового голови місії стало відомо в першій декаді травня, коли в редакції основних українських ЗМІ надійшло повідомлення від постійного представника МВФ в Україні Йости Люнгмана. "Владкова-Голлар має значний досвід роботи з економіками, що розвиваються. Серед останніх її призначень – керівництво місіями в Молдові та Північній Македонії", – ішлося в повідомленні.

Після того, як стало відомо про нове призначення, Telegram-канал "Женщина с косой" написав про нібито складні взаємини президента України Володимира Зеленського з попереднім головою місії МВФ Роном ван Роденом.

"В ексголови місії МВФ в Україні були напружені стосунки із Зеленським. Ван Роден, до речі, виступив проти відставки директора НАБУ Артема Ситника і публічно пригрозив Зеленському скасуванням співпраці з МВФ. Саме через це його замінили на Владкову-Голлар. У кулуарах говорять, що конфлікт міг вийти в публічну площину: Зеленський міг звинуватити МВФ у спробах впливати і вказувати українській владі, як їй керувати, і тоді для МВФ це було б сильним іміджевим ударом", – стверджує паблік.

Іванна Владкова-Голлар – громадянка Болгарії. Згідно з профілем у соціальній мережі для ділових контактів LinkedIn, Владкова-Голлар – кандидатка економічних наук, закінчила Lafayette College і Університет Джорджа Вашингтона у США 1996-го та 2002-го відповідно.

Свою кар'єру майбутня голова місії МВФ в Україні починала інтерном у вашингтонському представництві однієї з найбільших і найавторитетніших аудиторсько-консалтингових компаній Ernst & Young (входить у так звану "велику четвірку" світових аудиторських компаній).

Потім вона викладала в рідному Університеті Джорджа Вашингтона, а наприкінці 1990-х майже на три роки стала науковим співробітником у дослідній групі Світового банку. У співавторстві з іншими авторами працювала над науковими статтями про банківське кредитування малого бізнесу в Латинській Америці, про вплив банківських криз на попит на гроші і стабільність цін, про зв'язок банківських криз і режиму обмінного курсу тощо.

18-річна кар'єра у МВФ

У червні цього року виповниться 18 років, як Владкова-Голлар працює в Міжнародному валютному фонді, куди прийшла 2002-го старшим економістом. У цьому статусі вона пропрацювала майже 10 років, зокрема в Албанії, Великобританії, на Сейшельських островах, у Коста-Риці, Гватемалі, Мексиці, Португалії.

Восени 2012 року Владкова-Голлар очолила місію МВФ у Північній Македонії, а навесні 2015-го – у Молдові. Останні майже три з половиною роки вона працювала в центральному офісі МВФ у Вашингтоні.

Іванна Владкова-Голлар знає чотири мови: рідну болгарську, англійську, іспанську та російську.

Власне, це все, що вдалося знайти про нову голову місії МВФ із відкритих джерел. Ні інтерв'ю, ні розширених публічних виступів за багаторічну кар'єру у Владкової-Голлар немає, а її акаунти в соцмережах – наприклад, в Instagram і Facebook, – переведено в режим "тільки для друзів".

З історії питання

За попередніми прогнозами, перший транш кредиту в розмірі $1,9 млрд Україна може отримати за кілька днів після фінального затвердження програми радою директорів МВФ. Для отримання наступних траншів офіційний Київ має виконати низку умов – так званих структурних маяків. Детального графіку надання решти коштів, розміру траншів, а також умов поки офіційно ще не оголошено.

Як вдалося з'ясувати "Українським новинам", пакет "структурних маяків", які має виконати Україна, можна розділити на п'ять блоків: енергетичний, банківсько-фінансовий, фіскальний, судовий і антивірусний, пов'язаний із пандемією коронавірусу.

1. За енергетичним напрямом Україна повинна буде змінити статут НАК "Нафтогаз України" згідно з нормами Організації економічного співробітництва і розвитку в частині повноважень наглядової ради. Окрім того, необхідно буде в нових договорах на надання комунальних послуг спростити процедуру зміни постачальників газу.

2. За судовим напрямом потрібно буде змінити процедуру конкурсного добору членів Вищої ради правосуддя.

3. За напрямом фіскальної політики необхідно буде до осені розробити механізм, який би дав змогу Державній податковій службі та Державній митній службі із 2021 року працювати як єдиним юридичним особам (зараз кожне територіальне управління податкової та митної служб працює як окрема юрособа).

4. За банківським напрямом до літа Нацбанку необхідно буде затвердити план роботи з проблемними активами держбанків. Окрім того, потрібно буде посилити процедуру врегулювання та ліквідації заборгованості пов'язаних осіб (для цього потрібно буде внести зміни в низку законів).

5. За антивірусним напрямом навесні 2021 року потрібно буде провести аудит державних коштів, спрямованих на боротьбу з пандемією коронавірусу.

Агентство з посиланням на опитаних експертів зазначило, що жоден із цих пунктів не видається проблемним для виконання. "Умови абсолютно нормальні і жодних проблемних немає", – сказав один зі співрозмовників журналістів.

До кінця року, за даними Національного банку України, Київ може отримати від Фонду до $3,5 млрд. Голова НБУ Яків Смолій розповів, що всі кошти витратять на покриття дефіциту державного бюджету (у попередні роки гроші, отримані від МВФ, Україна переважно спрямовувала на поповнення золотовалютних резервів).

У Міністерстві фінансів України зазначили, що після зміни формату співпраці з EFF на stand-by сума допомоги, на яку може розраховувати Україна, залишиться колишньою. За словами представника України у МВФ Владислава Рашкована, умови одержання допомоги за програмою stand-by навіть легші, оскільки не потребують "титанічних" зусиль із просування структурних реформ".

Як попередні умови для виділення Україні нового кредиту МВФ наполягав на відкритті ринку землі та забороні повернення націоналізованих банків колишнім власникам (цей документ, зокрема, унеможливить повернення "ПриватБанку" бізнесмену Ігореві Коломойському). Їх уже ухвалив парламент і підписав президент Володимир Зеленський.