Усунути чи перепросити. Що передбачає новий закон про імпічмент і чому експерти вважають, що він не працюватиме G

Що таке імпічмент

Імпічмент – спеціальна процедура усунення президента з поста у разі вчинення державної зради або іншого злочину. Можливість усунення глави держави в порядку імпічменту та його загальну процедуру описано у ст. 111 Конституції України.

Конституція України, стаття 111:

Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Питання про усунення президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради [мінімум 226 голосів].

Для проведення розслідування Верховна Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради.

За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу [300 голосів] приймає рішення про звинувачення президента України.

Рішення про усунення президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою не менш як трьома четвертими від її конституційного складу [338 голосів] після перевірки справи Конституційним Судом України й отримання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду про те, що діяння, в яких звинувачується президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

Уже після обрання Володимира Зеленського президентом, 6 червня, Рада ухвалила законопроєкт №1098 (проєкт розглядали в парламенті з листопада 2014 року), який регламентує діяльність спеціальної тимчасової слідчої комісії. 12 червня його передали на підпис главі держави, проте Зеленський не підписав документа і не ветував, хоча мав визначитися протягом 15 днів.

Окремого закону, який би детально регламентував процедуру усунення президента України, донедавна не було, хоча його неодноразово обговорювали. Зокрема, деякі нардепи пропонували ухвалити закон і оголосити імпічмент експрезиденту Вікторові Януковичу після його втечі з країни в лютому 2014 року. Зрештою Рада визнала, що Янукович самоусунувся від влади, – насамперед тому, що оголошення імпічменту – це тривалий процес, а рішення про призначення в.о. глави держави потрібно було ухвалити якомога швидше.

Що дає закон про імпічмент

Ухвалений 10 вересня закон (президент його теж поки не підписав) детально описує основні принципи процедури імпічменту, порядок ініціювання питання про усунення глави держави, порядок утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії та її повноваження, процедуру розгляду справи про імпічмент тощо. Тобто закон деталізує ст. 111 Конституції. Наприклад, у законі йдеться, що Верховна Рада в разі, якщо з якихось причин імпічмент оголосити не вдалося, обов'язково має письмово попросити вибачення у президента.

Закон передбачає таку процедуру імпічменту:

• не менш ніж 226 депутатів вносять на розгляд Ради письмове подання про початок процедури імпічменту, в якому має бути вказано підстави для створення спеціальної тимчасової слідчої комісії (СТСК);
  
  
• Рада має затвердити це рішення простою більшістю та негайно повідомити про початок процедури імпічменту президента й Конституційний Суд;
  
  
• Рада формує СТСК із депутатів, одного спецпрокурора і кількох спеціальних слідчих (точної кількості депутатів і спецслідчих у законі не вказано);
  
  
• СТСК не пізніше ніж за пів року подає звіт про результати розслідування голові Верховної Ради, потім президенту та народним депутатам, після цього звіт виносять на розгляд парламенту;
  
  
• Рада ухвалює рішення щодо звіту СТСК через таємне голосування. Парламент може вирішити додатково заслухати експертів та свідків, доручити провести додаткове розслідування або перейти до процедури обвинувачення президента;
  
  
• проєкт постанови про обвинувачення президента або припинення процедури імпічменту розглядають на закритому засіданні парламенту. Для ухвалення рішення потрібно не менше ніж 300 голосів. Якщо проєкт не набирає потрібної кількості, процедуру імпічменту припиняють;
  
  
• у разі ухвалення постанови про обвинувачення президента Рада передає звернення у Конституційний і Верховний Суди. КС має перевірити, чи було дотримано конституційної процедури, ВС – надати висновок, чи містяться в діях президента ознаки державної зради або іншого злочину;
  
  
• якщо Верховний Суд вирішить, що в діях президента немає ознак злочину, процедуру імпічменту припиняють; порушення, виявлені Конституційним Судом, Верховна Рада має усунути;
  
  
• у разі, якщо КС і ВС не виявили порушень, Рада готує проєкт постанови про усунення президента в порядку імпічменту; його надають депутатам і президенту й починають розглядати не пізніше ніж за два дні після оголошення висновків Конституційного й Верховного Судів;
  
  
• для ухвалення постанови потрібно 338 голосів народних депутатів (голосування проводять таємно);
  
  
• у разі ухвалення постанови про відставку президента повідомляють главі держави, прем'єр-міністру, головам КС і ВС і негайно інформують у засобах масової інформації;
  
  
• якщо Раді забракло голосів для ухвалення постанови, спікер має письмово попросити вибачення у президента;
  
  
• якщо на будь-якій стадії імпічменту президент вирішить піти у відставку добровільно, процедуру припиняють, а зібрані матеріали передають в органи досудового слідства.

[MULTIMEDIA][/MULTIMEDIA][MULTIMEDIA_DESCRIPTION]Документ: rada.gov.ua[/MULTIMEDIA_DESCRIPTION]

Що з ним не так

Головне науково-експертне управління Верховної Ради у висновку від 29 серпня вказує (.doc), що документ потребує доопрацювання. Ухвалений парламентом закон здебільшого копіює положення чинного регламенту Верховної Ради. Експерти управління вважають дублювання норм невиправданим, тому що регламент ВР теж має силу закону.

"Крім того, проєкт передбачає перенесення значної частини чинних норм регламенту в окремий законодавчий акт без істотного змістовного доопрацювання – відповідно, зберігаються недоліки чинного механізму розгляду питань імпічменту президента", – ідеться у висновку.

Також управління вказує, що закон не конкретизує, скільки депутатів і спеціальних слідчих має входити до складу спецкомісії; чітко не визначено повноважень та законодавчої бази для діяльності спецпрокурора і спецслідчих, а також права захисників президента.

Невдале формулювання ст. 4 закону, ідеться у висновках, за певних умов унеможливить створення спецкомісії. У документі йдеться, що спецкомісію формують за пропорційним принципом із представників фракцій Ради; голова, його заступник та секретар комісії не можуть представляти одну партію. У разі, якщо в парламенті буде лише дві фракції, виконати цю норму буде неможливо.

Рада ухвалила законопроєкт Зеленського про імпічмент 10 вересня. Документ розкритикували парламентські юристи й нардепи. Фото: Володимир Зеленський / Facebook

Управління звертає увагу й на інші невдалі формулювання. У п. 1 ч. 3 ст. 5 проєкту йдеться, що комісія має право заслуховувати президента України або захисника його прав. "Тобто, перевіряючи факти та обставини, що підтверджують або спростовують наявність у діяннях президента України ознак державної зради або іншого злочину, комісія може навіть не заслухати його. Існує обґрунтований сумнів у логічності такого підходу", – підкреслено у висновку Головного науково-експертного управління.

Претензії до ухваленого закону – як до процедури ухвалення, так і до суті законодавчого акта – є й у народних депутатів. Нардеп від "Голосу" Роман Лозинський назвав документ "фасадною реформою".

“Це про суть обіцянок виборцям і реальне їх втілення новою владою. Обіцяли прийняти процедуру імпічменту? Тримайте, готово, ще й як фантастично швидко! Чергова #перемога монобільшості? А що, як зануритися глибше? Побачимо, що "за" проголосувала лише монобільшість. Чому? Тому що ця фасадна реформа не змінює абсолютно нічого. Цим алгоритмом ніколи не вийде скористатися", – написав він у Facebook.

На необхідності зміни Конституції наполягає й ексвіцеспікерка Ради Оксана Сироїд. "Потрібна нова редакція ст. 111, де імпічмент буде прописано як політичну, а не кримінальну відповідальність. Тому поки що цей законопроєкт позначиться на відповідальності президента приблизно як перехід на нову косметику. Тобто самої проблеми ніхто не чіпає. Процедура, прописана в Конституції, за фактом імпічментом не є. Хоча називається саме так", – заявила вона в коментарі "ГОРДОН".

Один з авторів першої Конституції України, суддя Конституційного Суду Сергій Головатий в інтерв'ю "BBC News Україна" говорив, що конституційну норму про імпічмент прописано так, щоб її не можна було реалізувати: це, за його словами, було компромісом між парламентом і другим президентом Леонідом Кучмою в 1996 році. "Питання тоді стояло просто – імпічмент має бути прописаний у Конституції так, щоб реально його ніколи не можна було здійснити", – зазначав він.

Головатий підкреслював: щоб імпічмент став реальним, потрібно знизити поріг результативного голосування.

Як зміщують президентів в інших країнах

Процедура усунення президента через імпічмент складна в усьому світі. У новітній історії позбулися поста після такої процедури президенти Бразилії (за обвинуваченнями в корупції), Перу (подав у відставку, але конгрес не прийняв її й оголосив імпічмент із забороною на політичну діяльність), Індонезії (не вдалося поліпшити економічну ситуацію після кризи), Південної Кореї (президента обвинувачували у хабарництві та зловживанні владою) та Литви. Причому імпічмент президента Литви Роландаса Паксаса, якого усунули, зокрема, через зв'язки його оточення з міжнародною злочинністю, – єдиний випадок у Європі.

Литовський парламент оголосив імпічмент президенту Роландасу Паксасу у 2004 році. Фото: EPA

У США процедуру імпічменту починали тричі: в 1868 році проти Ендрю Джонсона за обвинуваченням у незаконній відставці військового міністра, в 1974-му – проти Річарда Ніксона після знаменитого Вотергейтського скандалу й у 1999-му – проти Білла Клінтона за неправдиві свідчення у справі про його зв'язки з Монікою Левінські. У підсумку Джонсона і Клінтона виправдав Сенат, а Ніксон пішов у відставку раніше, ніж Сенат завершив процедуру.

У 2017 році про ініціативу імпічменту чинного президента США Дональда Трампа оголошували члени Палати представників від Демократичної партії, але Конгрес заблокував резолюцію.

Коли новий закон запрацює

У перехідних положеннях зазначено, що закон про імпічмент набуває чинності наступного дня після офіційного опублікування. Це відбудеться після того, як документ підпише президент Володимир Зеленський. Однак поки що це неможливо: фракція "Європейської солідарності" подала на розгляд Ради проєкт постанови про скасування результатів голосування: фракція Петра Порошенка наполягає, що спікер не мав права ставити законопроєкт на голосування у другому читанні як такий, що не потребує доопрацювання, оскільки частина депутатів висловлювала претензії до документа. До того моменту, поки Рада не розгляне проєкту постанови "Європейської солідарності", закон не може бути передано на підпис президенту.