+1 Київ
Жертвами окупаційних військ, за даними Нацполіції України, стали щонайменше 16 тис. осіб. Управління верховного комісара ООН із прав людини до 15 лютого 2023 року підтвердило загибель 8006 і поранення 13,3 тис. мирних жителів. Реальна кількість загиблих – значно вища, наголошено в доповіді. Багато повідомлень про загибель цивільних поки не підтвердили представники ООН, оскільки території досі під російською окупацією. Зокрема, очікують на підтвердження дані про загибель мирних громадян у Маріуполі Донецької області (за різними оцінками, кількість загиблих тут може сягати 50 тис. осіб), Лисичанську, Попасній і Сєвєродонецьку Луганської області, які зазнали масштабних бомбардувань під час наступу окупантів.
Дані про загибель мирних жителів, підтверджені ООН станом на 15 лютого 2023 року. Інфографіка: ohchr.org
У доповіді зазначено, що більшість жертв (6,5 тис. загиблих і майже 12,5 тис. поранених) загинули від "зброї вибухової дії з великою зоною ураження", тобто від артилерійських, ракетних, авіаційних, танкових обстрілів або атак дронів-камікадзе. "ГОРДОН" у річницю вторгнення нагадує про найсмертоносніші обстріли, які здійснили російські окупаційні війська.
1 березня, будівля Харківської ОДА. 29 загиблих
Харків зазнавав масованих артилерійських та авіаційних обстрілів із перших годин вторгнення і до травня, коли силам оборони вдалося відтіснити окупантів від найбільшого міста Східної України. Однак і після деокупації більшої частини регіону у вересні росіяни й далі завдають ударів по Харкову крилатими ракетами й комплексами С-300/С-400. Протягом перших днів кількох ракетних атак зазнав центр міста. Унаслідок цього було зруйновано будівлі Харківської обласної державної адміністрації, управління СБУ і Національної поліції, а також пошкоджено будівлю міської ради.
Унаслідок удару загинуло щонайменше 29 людей, поранення дістало понад 20.
3 березня, Чернігів. 33 загиблі
Чернігів, як і Харків, упродовж перших тижнів війни зазнавав масованих авіа- й артилерійських обстрілів. Мер міста Владислав Атрошенко наприкінці березня в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону розповідав, що Чернігів обстрілювали що 15 хвилин, щодня гинуло 40–45 людей.
Унаслідок авіаудару 3 березня загинуло 33 людини – тоді росіяни скинули бомби на приватні будинки й на дві школи в районі Стара Подусівка, а також багатоповерховий житловий масив.
8 березня, Суми. 22 загиблі
Увечері 8 березня російська авіація скинула три бомби на Суми. Одна з них повністю зруйнувала приватний будинок, у якому було дев'ятеро осіб. Повністю або частково було зруйновано ще майже 30 будинків. Жертвами бомбардування стали 22 людини, зокрема троє дітей, ще восьмеро дістали поранення, повідомляв голова Сумської ОДА Дмитро Живицький.
9 березня, Ізюм. 44 загиблі
Війська РФ захопили Ізюм на початку квітня 2022 року. До окупації місто зазнавало обстрілів артилерії та авіаційних бомбардувань. Під час авіаудару 9 березня було зруйновано п'ятиповерховий будинок. У травні голова Харківської ОВА Олег Синєгубов заявляв, що тоді загинуло щонайменше 44 особи. Загалом за час окупації в місті вбили понад 1 тис. жителів. Більше ніж 450 мирних жителів та українських військових виявили в масовому похованні, яке знайшли після деокупації Ізюма у вересні.
Зруйнований російським авіаобстрілом будинок на вулиці Першотравневій. Фото: armyinform.com.ua
16 березня драмтеатр Маріуполя. Від 300 до 600 загиблих
Драмтеатр Маріуполя після трьох тижнів безперервних атак російських військ на Маріуполь був одним із найбільших і найбезпечніших укриттів. На момент удару 16 березня в ньому перебувала приблизно 1 тис. осіб, переважно жінки й діти, заявляли в міськраді. Пресслужба полку "Азов", який обороняв місто, наголошувала, що "драмтеатр визначили місцем збору біженців, які втратили житло і засоби для існування". "Окупанти не могли цього не знати, адже це було офіційно визначене місце", – зазначали в "Азові".
За наявними даними, окупанти скинули на театр тисячокілограмову авіабомбу. Ударом було зруйновано центральну частину будівлі, вхід у бомбосховище завалило уламками. На той момент у місті тривали вуличні бої, РФ також постійно бомбардувала Маріуполь – через це рятувальну операцію було сильно ускладнено, точної кількості жертв українська влада не знає. До травня окупанти розібрали завали й вивезли тіла загиблих, поховавши у братській могилі в Мангуші, заявляв радник мера Маріуполя Петро Андрющенко. За його словами, тепер установити точну кількість жертв авіаудару практично неможливо.
Мерія оцінювала кількість загиблих у 300 осіб. Агентство Associated Press на основі бесід із 23 уцілілими, рятувальниками й свідками, а також експертами, які оцінили ймовірні втрати на підставі наявних даних, дійшло висновку, що в будівлі могло загинути до 600 осіб. Наразі це найсмертоносніша російська атака проти мирного населення за час вторгнення.
Перед будівлею драмтеатру були написи "Діти", проте РФ однаково завдала удару. Фото: MAXAR / Christopher Miller / Twitter
29 березня, Миколаївська ОДА. 36 загиблих
Уранці 29 березня окупанти завдали удару по Миколаївській облдержадміністрації, одну із секцій дев'ятиповерхової будівлі було зруйновано. Унаслідок цього загинуло 36 осіб, зокрема секретар голови ОВА Віталія Кіма, бійці терооборони та співробітники Господарського суду.
В інтерв'ю Дмитрові Гордону Кім говорив, що теж мав перебувати в будівлі, але запізнився на роботу. "Увечері до цього приїхали друзі – народні депутати, привезли купу всього. І ми засиділися до третьої ночі. Кажу як є. І зранку було важко вставати. Я переніс планерку на пів години й запізнився", – розповідав чиновник.
Фото: Віталій Кім / Миколаївська ОДА / Telegram
8 квітня залізничний вокзал Краматорська. 59 загиблих
Уранці 8 квітня окупанти завдали удару по залізничному вокзалу Краматорська з ракетного комплексу "Точка-У". У момент удару на вокзалі, за даними Офісу генпрокурора України, перебувало приблизно 4 тис. осіб, переважно жінки й діти, які хотіли евакуюватися. Від вибуху загинуло 59 людей, зокрема семеро дітей.
[MULTIMEDIA]
[/MULTIMEDIA]
7 травня, школа у Білогорівці. Орієнтовно 60 загиблих
7 травня росіяни скинули авіабомбу на школу в Білогорівці Луганської області, у якій ховалися від обстрілу жителі селища, котрі не встигли евакуюватися. За інформацією місцевої влади, у школі перебувало приблизно 90 осіб, із-під завалів урятували орієнтовно 30. Наступного дня влада селища заявила, що всіх жителів, які залишилися під завалами, вважають загиблими.
27 червня, торговельний центр у Кременчуці. 22 загиблі
Росіяни завдали ракетного удару по Кременчуку Полтавської області вдень 27 червня. За даними секретаря РНБО Олексія Данілова, окупанти випустили по Кременчуку дві крилаті ракети повітряного базування Х-22 із Курської області Росії. Одна з ракет окупантів поцілила по заводу дорожніх машин "Кредмаш", друга влучила в торговельний центр. Президент України Володимир Зеленський говорив, що перед оголошенням повітряної тривоги у ТЦ була приблизно 1 тис. осіб, проте багато хто встиг покинути будівлю до ракетного удару.
Розбір завалів у ТЦ завершили 2 липня. Жертвами удару стали щонайменше 22 особи (ще одну людину вважають зниклою безвісти).
1 липня, житловий будинок у Сергіївці. 22 загиблі
Ракетного удару по житловій дев'ятиповерхівці та базі відпочинку в селищі Сергіївка Одеської області окупаційні війська завдали вдень 1 липня. Унаслідок цього загинуло 22 людини (зокрема шестеро дітей і вагітна жінка), ще 37 осіб дістали різні поранення й травми (одна дитина, яку витягли з-під завалів, була в комі; про її долю влада надалі не повідомляла).
Тодішній голова СБУ Іван Баканов говорив, що обстріл Одеської області став помстою окупантів за звільнення острова Зміїний (росіяни були змушені тікати з острова 30 червня).
Зруйнована росіянами база відпочинку в Сергіївці. Фото: Офіс Генерального прокурора / Telegram
9 липня, Часів Яр. 48 загиблих
Удару по Часовому Яру (Донецька область) окупанти завдали увечері 9 липня з реактивних систем залпового вогню "Ураган". Унаслідок цього було повністю зруйновано два під'їзди п'ятиповерхового будинку, під завалами опинилися десятки людей.
За даними ДСНС, жертвами обстрілу стали 48 осіб, зокрема дев'ятирічна дитина, дев'ятьох мешканців будинку вдалося врятувати.
Фото: EPA
14 липня, Вінниця. 26 загиблих
Удень 14 липня з російського підводного човна в Чорному морі випустили чотири ракети "Калібр" у напрямку Вінниці, дві з них збили сили ППО. Решта ракет поцілила в парковку поблизу дев'ятиповерхового будинку побуту "Ювілейний" і в Будинок офіцерів. Було пошкоджено 55 будинків і 40 автомобілів.
Загалом загинуло 26 людей, зокрема троє дітей, ще понад 200 дістало поранення.
Поліція ідентифікувала 19 із 23 загиблих внаслідок ракетних ударів по Вінниці
За медичною допомогою звернулися 183 потерпілі, 82 з них госпіталізували, серед поранених - 4 дитини, - повідомив керівник Нацполіції України Ігор Клименко https://t.co/6ubjIMRvSM pic.twitter.com/6LQK1R90jN
17–18 серпня, гуртожитки в Харкові. 21 загиблий
Увечері 17 серпня окупанти крилатою ракетою "Калібр" завдали удару по гуртожитку в Салтівському районі Харкова, де проживало понад 30 осіб, зокрема люди з порушеннями слуху, які не чули повітряної тривоги. Там загинуло 15 людей, зокрема 11-річний хлопчик.
Наступного ранку росіяни обстріляли ще один гуртожиток – у Слобідському районі, – де жили працівники підприємств міськелектротранспорту. Чотириповерхову будівлю було частково зруйновано. З-під завалів рятувальники дістали тіла шістьох людей, зокрема 13-річну дитину. Мер міста Ігор Терехов говорив, що 17–18 серпня стали найтрагічнішими за весь період повномасштабного вторгнення РФ.
24 серпня, Чаплине. 25 загиблих
У День Незалежності росіяни вдарили по Чаплиному Дніпропетровської області з реактивних систем "Смерч", комплексів С-300 і крилатою ракетою "Калібр". Снаряди влучили в житлові будинки, пасажирський поїзд на станції та будівлю залізничного вокзалу. Жертвами обстрілу стали 25 осіб, зокрема двоє дітей (11 і шести років). Поранення дістало понад 30 людей.
Фото: armyinform.com.ua
25 вересня розстріл евакуаційної колони під Куп'янськом. 26 загиблих
Колону із шести легкових автомобілів і "Газелі", які намагалися евакуюватися, обстріляли зі стрілецької зброї вранці 25 вересня в сірій зоні на окружній дорозі біля Куп'янська (Харківська область). Загиблих виявили лише 1 жовтня.
За даними СБУ, колону розстріляла, а потім спалила російська диверсійно-розвідувальна група. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов розповів, що загиблі заплатили за евакуацію по 6 тис. грн. За попередніми даними, чоловіка, який організував евакуацію, окупанти розстріляли наступного дня.
Загалом унаслідок атаки загинуло 26 людей, зокрема 13 дітей і вагітна жінка.
30 вересня, гуманітарна колона в Запоріжжі. 30 загиблих
Уранці 30 вересня Росія випустила 16 ракет С-300 по гуманітарній колоні на околиці Запоріжжя, яка збиралася для виїзду на окуповану територію України – люди їхали по родичів. Унаслідок удару загинуло 30 людей, зокрема сестра і брат 11 й 14 років. Поранення дістало майже 90 осіб (цивільні й поліцейські), зокрема трирічна дівчинка.
Фото: Ігор Клименко / Facebook
6–9 жовтня, житлові будинки в Запоріжжі. Щонайменше 35 загиблих
Окупанти обстріляли Запоріжжя 6 жовтня із зенітного ракетного комплексу С-300. Унаслідок влучання у два житлові будинки сталися руйнування з першого до п'ятого поверху. За даними облдержадміністрації, через удар загинуло 20 людей.
За три дні по тому, 9 жовтня, росіяни вдарили по дев'ятиповерховому будинку. За тиждень розбирання завалів рятувальники виявили тіла 15 загиблих. Ще шістьох осіб вважають зниклими безвісти.
14 січня, житловий будинок у Дніпрі. Щонайменше 46 загиблих
Увечері 14 січня російські окупанти завдали ракетного удару по житловому будинку в Дніпрі. Через вибух частина дев'ятиповерхівки повністю обвалилася. Після розбирання завалів рятувальники виявили тіла 46 загиблих, зокрема шістьох дітей. Водночас мер Дніпра Борис Філатов заявляв, що загиблих – більше ніж 50, тому що є ймовірність, що деякі люди "випарувалися" під час вибуху через високу температуру.
Фото: EPA
Від початку вторгнення Росія скоїла також тисячі інших злочинів: російські військові катували, ґвалтували, розстрілювали жителів Бучі, Бородянки, Ірпеня, Гостомеля, Ізюма, Балаклії, Куп'янська, Вовчанська Харківської області, Херсона та інших населених пунктів. У багатьох деокупованих частинах України виявили катівні та братські могили.
За даними Національної поліції України, з 24 лютого минулого року до 3 січня 2023-го в Україні загинуло щонайменше 16 502 особи: у Донецькій області – 4746; у Харківській – 3784; у Миколаївській – 2207; у Київській – 2072; у Чернігівській, Луганській, Херсонській, Сумській, Житомирській і Запорізькій областях – від 900 до 66. За цей час правоохоронці виявили 21 масове поховання: три – у Донецькій області (ексгумовано 278 цивільних і 37 військовослужбовців), у Київській – 14 (ексгумовано 177 осіб), у Харківській – двоє (ексгумовано 451 цивільного і 44 військовослужбовців), у Херсонській – два (ексгумовано 46 осіб). Більшість тіл мають очевидні ознаки насильницької смерті (вогнепальні поранення, мінно-вибухові травми, у багатьох зв'язані руки).
Водночас у даних поліції не враховують величезних масових поховань під Маріуполем, які виявили журналісти-розслідувачі завдяки супутниковим знімкам. Тільки на цвинтарі Старого Криму під Маріуполем, за підрахунками AP, може бути поховано до 10 тис. загиблих.
Українська влада сподівається, що винних у цих та інших злочинах російських чиновників і військових притягне до відповідальності міжнародний спецтрибунал. Необхідність його створення вже підтримали деякі європейські й міжнародні інституції, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, парламентські асамблеї НАТО та ОБСЄ, а також окремі країни (зокрема Франція, Німеччина і Латвія). Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн говорила на початку лютого 2023 року, що міжнародний центр із розслідування злочину агресії РФ проти України працюватиме в Гаазі. У ньому братимуть участь європейське агентство Євроюст, Україна, Нідерланди й партнери з Об'єднаної слідчої групи, яка розслідувала катастрофу рейсу МН17. Фон дер Ляєн очікує, що центр розпочне роботу в найближчому майбутньому.
