$39.29 €42.30
menu closed
menu open
weather +15 Київ

Друг Путіна, прихильниця Путіна й прибічник ЄС. Кому дістанеться Франція після Олланда G

Друг Путіна, прихильниця Путіна й прибічник ЄС. Кому дістанеться Франція після Олланда У неділю, 23 квітня, у Франції відбудеться перший тур президентських виборів
Фото: EPA

Через два тижні у Франції відбудеться перший тур президентських виборів. За посаду глави П'ятої республіки боротимуться три основні кандидати: лідер ультраправого "Національного фронту" Марін Ле Пен, кандидат від партії "Республіканці" Франсуа Фійон і незалежний кандидат Еммануель Макрон. "ГОРДОН" коротко розповідає про головних претендентів на перемогу та їхнє ставлення до України.

Відхід Олланда

На початку грудня 2016 року чинний президент Франції Франсуа Олланд оголосив, що не буде балотуватися на другий термін. У П'ятій республіці, яка існує з 1958 року, це сталося вперше. Агентство Reuters зазначає, що на рішення Олланда вплинула позиція його дружини й дітей. Згідно з результатами грудневого опитування інституту громадської думки OpinionWay, підсумки роботи нинішнього президента негативно оцінювали 78% французів, 81% респондентів зазначав, що Олланд не виконав передвиборчих обіцянок. На думку голови інституту Бруно Жанбарта, саме це могло стати вирішальним фактором, через який Олланд не став висувати свою кандидатуру на другий термін.

Франсуа Фійон

Колишній міністр праці, міністр освіти й екс-прем'єр-міністр Франції Франсуа Фійон виграв праймеріз правоцентристів наприкінці листопада 2016 року. Уже в середині грудня він очолив президентський рейтинг. У пресі Фійона називали "другом Путіна". Сам він зазначав, що ніяких особливих стосунків між ним і президентом РФ немає.

"Так сталося, що ми разом працювали. Я п'ять років був прем'єр-міністром, і він був п'ять років прем'єр-міністром у той самий час. Це єдине, що нас пов'язує. Але в тій міжнародній політиці, яку я маю намір проводити, важливо, щоб Франція відстоювала свої інтереси", – так говорив про дружбу з Путіним Фійон під час дебатів у листопаді 2016 року, пише RFI.

Франсуа Фийона называют Франсуа Фійона називають "другом Путіна". Фото: EPA

На тих же дебатах Фійон заявив, що не підтримує анексії Криму Росією й виступає за виконання Москвою Мінських угод щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Але водночас він вимагав "автономії Донбаського регіону" й перегляду відносин із РФ.

"Росія — найбільша країна в світі, вона напхана ядерною зброєю. Отже, ця країна небезпечна, якщо ставитися до неї так, як ми ставилися протягом п'яти останніх років", – зазначав Франсуа Фійон.

У січні 2017 року в інтерв'ю Le Monde він заявляв, що Україна й Грузія "не призначені для входження до ЄС і НАТО". Тих, хто вважає інакше, Фійон назвав безвідповідальними.

Під час виборчої кампанії Фійон також стверджував, що Україна відповідає за "розпалювання конфлікту" на Донбасі.

На початку 2017 року рейтинг Фійона почав стрімко падати: французька прокуратура відкрила проти кандидата кримінальну справу, звинувативши його в розкраданні державних коштів. За даними правоохоронців, дружина Фійона Пенелопа була оформлена його помічницею в парламенті, отримувала зарплату, але на роботі не з'являлася.

Марін Ле Пен

Ле Пен стабильно входит в число лидеров этой президентской кампании. Фото: EPA Ле Пен стабільно входить у число лідерів цієї президентської кампанії. Фото: EPA

Лідер "Національного фронту" Марін Ле Пен серед кандидатів на пост президента Франції – найбільш проросійський політик. Ще з президентської кампанії 2012 року (тоді вона отримала приблизно 18% голосів і посіла третє місце в першому турі) вона виступала за поглиблення співпраці з РФ. Ле Пен уважала, що країни Євросоюзу "з подачі США" демонізують Росію. Окупація Криму й російська агресія на Донбасі на її думку не вплинули.

В інтерв'ю Euronews у грудні 2014 року Ле Пен говорила, що захоплюється самовладанням Путіна і "тим, що він зумів повернути великій нації, яка зазнавала й принижень, і переслідувань у 70-ті роки, почуття гордості й радість життя" (які переслідування вона мала на увазі, із інтерв'ю незрозуміло).

Говорячи про окупацію Криму, вона стверджувала, що півострів увійшов до складу Росії на законних підставах, які "важко оскаржити". Зміну влади в Україні за підсумками Революції гідності вона називала путчем і звинувачувала Київ у тому, що "влада скидає на людей снаряди" на Донбасі.

Висловлювання Ле Пен про те, що Крим ніколи не був українським, у січні 2017 року українське МЗС назвало "нікчемними як з історичної, так і з правової точки зору". Служба безпеки України навіть збиралася заборонити їй в'їзд до України, але зрештою відмовилася від цієї ідеї.

Також Ле Пен виступає за вихід Франції з Євросоюзу, єврозони й НАТО. Її перемога, на думку єврокомісара з економіки і фінансових справ П'єра Московісі, означатиме кінець для сучасної Європи. І хоча чиновник вірить у поразку Ле Пен, протягом виборчої кампанії вона не опускалася нижче за друге місце. На її рейтингу не позначилися навіть відкриті кримінальні справи за розповсюдження матеріалів із особливо жорстокими сценами насильства (в 2015 році вона опублікувала у Twitter кілька фотографій страти заручників бойовиками "Ісламської держави"; так вона хотіла довести неправоту тих, хто порівнював її партію з ІДІЛ), а також за фіктивне працевлаштування в Європарламенті свого однопартійця й охоронця.

Еммануель Макрон

Эмманюэль Макрон. Фото: EPA Еммануель Макрон. Фото: EPA

Наймолодший і найпоміркованіший кандидат на цих виборах – Еммануель Макрон. Він закінчив паризький Інститут політичних досліджень, а також престижну Національну школу адміністрації (ENA) у Страсбурзі. Макрон працював інспектором у міністерстві економіки з 2004 до 2008-го року, був інвестиційним банкіром у Rothschild & Cie Banque, із 2012 до 2014-го  року працював у Єлисейському палаці за президентства Олланда, у 2014–2016-му був міністром економіки. За чотири місяці до відставки – у квітні 2016 року – Макрон створив рух "Уперед!" – "ні правий, ні лівий", за його власним визначенням.

Він – переконаний прихильник Євросоюзу й НАТО, а його висловлювання про Росію найменш комплементарні.

У середині лютого цього року генеральний секретар руху "Вперед!" Річард Ферран звинувачував Москву в організації серії атак на сайт політичної сили Макрона.

"Кремль обрав своїх кандидатів, Франсуа Фійона й Марін Ле Пен, із дуже простої причини: вони не хочуть сильної Європи, вони хочуть слабку Європу, і тому вони просувають цих двох кандидатів у державних ЗМІ", – говорив представник Макрона Бенджамін Гріво в ефірі телеканала iTELE.

У квітневому інтерв'ю виданню Jeune Afrique Макрон говорив, що може завоювати повагу Путіна, оскільки його нічого не пов'язує з Росією. Він також зазначав, що готовий заявити про відновлення діалогу з РФ за умови врегулювання конфліктів у Сирії та Україні.

Як і інші лідери президентських перегонів, Макрон перебуває під слідством. Прокуратура Франції визнала підозрілими обставини виступу політика в Лас-Вегасі 6 січня 2016 року, коли він обіймав посаду міністра економіки. Зокрема, агентство Business France, пов'язане з мінекономіки Франції, найняло для проведення заходу піар-агентство Havas. Головна претензія правоохоронців у тому, що піар-компанію найняли без тендеру. Сам Макрон говорив, що не несе відповідальності за рішення агентства, а в Business France визнали, що в цьому випадку могли бути порушення.

***

Опросы показывают, что выборы президента во Франции, скорее всего, пройдут в два тура. Фото: EPA Опитування показують, що вибори президента у Франції, найімовірніше, пройдуть у два тури. Фото: EPA

У середині березня Конституційна рада Франції повідомила, що кандидатами в президенти країни зареєстровані 11 осіб: Ніколя Дюпон-Еньян, Марін Ле Пен, Еммануель Макрон, Бенуа Амон, Наталі Арто, Філіп Путу, Жак Шемінад, Жан Ласаль, Жан-Люк Меланшон, Франсуа Аселіно й Франсуа Фійон.

Зараз, менше ніж за тиждень до виборів, рейтинги трійки лідерів майже зрівнялися. Згідно з даними опитування OpinionWay, які наводить Reuters, за Марін Ле Пен та Еммануеля Макрона готові проголосувати 22% респондентів, за Франсуа Фійона – 21%. У другому турі, якщо він відбудеться, Макрон переможе й Ле Пен, і Фійона. За трійкою лідерів із незначним відставанням іде кандидат від Лівої партії Жан-Люк Меланшон (18%), замикає п'ятірку соціаліст Бенуа Амон (8%). Решта кандидатів, за даними Ipsos, отримає в сумі менше ніж 10%.

Водночас французький політолог Стефан Ваніш уважає, що опитування, які свідчать про впевнену перемогу Макрона, можуть призвести до його поразки. "Макрон – новачок у політиці, тому в нього ще немає свого традиційного електорату, на який можна покластися. Водночас у Марін Ле Пен із її "Національним фронтом" удосталь відданих виборців. Це навіть може призвести до великої несподіванки для всіх нас, коли Марін Ле Пен оберуть президентом", – сказав він.