+1 Київ
Що відомо про аварію на цей момент?
Вертоліт із Раїсі зазнав аварії вдень 19 травня в гористій місцевості в лісі Дізмар приблизно за 10 км від кордону з Азербайджаном, коли іранські посадовці поверталися з відкриття греблі в Азербайджані. Окрім президента і глави МЗС, на борту перебували ще шість осіб: губернатор провінції Східний Азербайджан Малік Рахматі, аятола Мохаммед Алі Але-Хашем, охоронці та члени екіпажу.
Влада Ірану поки офіційно не називала причини аварії, зазначає агентство Associated Press. Відомо, що уламки виявили на схилі гори, а пошуки вертольота ускладнювала погана видимість, – імовірно, екіпаж через туман вчасно не помітив височину і врізався в неї.
20 травня іранська влада підтвердила, що всі, хто перебував на борту, загинули. Два інші вертольоти із членами урядової делегації повернулися в Іран без пригод.
Що відомо про Ібрагіма Раїсі?
Раїсі народився 1960 року в сім'ї, яка веде, як стверджують, родовід від пророка Мохаммеда, – про що має свідчити чорний тюрбан, який носив Раїсі та інші релігійні лідери Ірану. У 1978–1979 роках брав участь у ісламській революції, після чого розпочав політичну кар'єру. Під кінець 1980-х років він був заступником генпрокурора Тегерана, 1988-го увійшов до складу так званої смертоносної комісії – органу із чотирьох посадовців, який, за дорученням тодішнього верховного аятоли Рухолли Хомейні, засудив до смерті тисячі політичних ув'язнених, ішлося в рішенні мінфіну США про введення проти нього санкцій.
Після участі у "смертоносній комісії" кар'єра Раїсі пішла вгору: вже наступного року його призначили генеральним прокурором Тегерана, і він обіймав цю посаду п'ять років; пізніше обіймав посади першого заступника голови судової системи Ірану, генпрокурора Ірану і голови судової системи Ірану. У мінфіні США стверджували, що на всіх етапах роботи Раїсі був причетний до репресій проти опозиції та інакодумців.
У 2017 році він уперше брав участь у президентських виборах, але програв тодішньому главі держави Хасану Рухані. Чотири роки по тому, багато в чому завдяки заступництву верховного аятоли Ірану Алі Хаменеї, Раїсі став президентом (верховний аятола, який є фактичним лідером держави, усунув від участі в голосуванні всіх значних кандидатів від опозиції, розчистивши дорогу для свого протеже, зокрема через це Раїсі називали одним із головних претендентів на роль наступника Хаменеї).
Перед обранням Раїсі обіцяв нормалізувати відносини зі світовими державами, повернувшись до виконання ядерної угоди, і в перші місяці правління брав активну участь у переговорах, але вони не дали результатів.
На початку строку Раїсі досяг значного посилення законів про моральність, що стало непрямою причиною вбивства Махси Аміні і спровокувало одні з наймасовіших протестів в історії Ісламської Республіки Іран, а також контролював "криваві репресії" проти протестувальників, пише Reuters.
Крім того, за президентства Раїсі Іран суттєво зблизився з путінською Росією, яка шукала союзників у війні проти України. Іран, зокрема, постачає РФ кілька видів безпілотників (хоча загиблий глава МЗС Ірану Хоссейн Амір Абдоллахіян і намагався це заперечувати). Володимир Путін, який вважає себе президентом РФ, назвав Раїсі "справжнім другом Росії", а його смерть – "непоправною втратою".
Чи може РФ через загибель президента Ірану втратити союзника у війні проти України?
Аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса вважає, що загибель Раїсі може допомогти зближенню Ірану із Заходом, проте навряд чи змінить відносини між Тегераном і Москвою. "Принаймні якщо президентом залишиться консерватор. Ситуативне партнерство РФ та Ірану підв'язане не так до однієї особи, як до міжнародної обстановки, поганих відносин із Заходом і тісних зв'язків на різних рівнях. Тому смерть президента Ірану навряд чи на нас якось позначиться", – написав він у Facebook.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) також припускають, що в довгостроковій перспективі загибель Раїсі не змінить "нинішньої траєкторії режиму до більш жорсткої та консервативної внутрішньої політики і агресивнішої регіональної політики".
Нові президентські вибори мають відбутися протягом 50 днів – до цього моменту виконувати обов'язки президента буде перший віцепрезидент Мохаммад Мохбер, 68-річний посадовець який із 2021 року перебуває під санкціями США.
У заяві американського мінфіну наголошували, що державний фонд EIKO, яким тривалий час керував Мохбер, контролював кошти й активи на мільярди доларів, пише AP. "EIKO систематично порушував права дисидентів, конфіскуючи землю і майно у противників режиму, політичних опонентів, релігійних меншин та іранців у вигнанні", – наголошували у відомстві.
Мохбер також відомий як один з авторів "економіки опору", що дає можливість Ірану існувати під західними санкціями. Від початку російського вторгнення в Україну Мохбер кілька разів їздив у Росію. Як пише "Медуза", в жовтні 2022 року він брав участь у переговорах щодо постачання іранських ракет і дронів для армії РФ.
