Нардеп повідомив, що в законопроєкт про мобілізацію пропонують норму про позбавлення дітей ухилянтів права на освіту. Арахамія закликав "не сприймати це серйозно"

"Наприклад: ти не будеш отримувати підтримку держави, твої діти не вступлять до вишу або ти сам не вступиш у ВНЗ", – розповів Івченко в інтерв'ю, опублікованому 20 лютого.

На його слова у Facebook відреагувала нардепка від партії влади "Слуга народу" й членкиня комітету Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

За її словами, "жодних норм про позбавлення дітей ухилянтів права на освіту немає ні в чинному законодавстві, ні в будь-яких законопроєктах".

"Особисто поговорила з Вадимом Івченком. Наведені цитати – це його особисті роздуми на тему того, як держава може реагувати на факт ухилення від мобілізації. Які ще й вирвали з контексту, бо йшлося більше про обмеження можливості навчатися за державний кошт, – написала Гришина. – Але знову ж таки – це просто уривок із дискусії, жодних подібних рішень не ухвалювалося ні на рівні політичного керівництва, ані всередині профільного комітету. Така норма суперечила б і Конституції, і здоровому глузду".

"Черговий фейк, який розлетівся у ЗМІ", спростував у Telegram голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

"Ніхто не збирається обмежувати дітей у праві на освіту. Таких планів у Верховної Ради немає, не було й не буде! Навіть у контексті змін до правил мобілізації. Чому хтось про це говорить, зрозуміти важко. Але точно не потрібно сприймати це серйозно", – наголосив він.

Івченко після резонансу, який спричинило інтерв'ю, заявив пізніше у Facebook, що деякі його фрази, "якщо їх вирвати із контексту, можуть звучати неправильно".

"Головний акцент у своєму інтерв’ю я зробив на тому, що всі норми закону про мобілізацію мають бути співмірними і відповідати Конституції України, – зазначив нардеп. – Що стосується навчання дітей. Я часто кажу, що війна йде в тому числі й за краще суспільство для наших дітей. Не знаю жодного політика, який підніме руку на майбутнє нашої нації. Я прокоментував норму законопроєкту, у якій може бути включена відмова держави в оплаті деяких послуг особам, які не виконують свій громадянський обов'язок. Подібні обмеження можуть стосуватися різних сфер. Як приклад – відмова в оплаті за деякі напрями бюджетної форми навчання дітей таких осіб".

Івченко додав, що "такі суперечливі норми може застосовувати виключно держава, державні органи та інституції".

"Зі своєї сторони, запевняю всіх, що ми зробимо все можливе для того, аби подібні "новації" не потрапили в кінцевий варіант законопроєкту", – резюмував він.

Контекст:

9 грудня 2023 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей, це "коштуватиме Україні додаткових 500 млрд грн". За тиждень тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що військове командування не подавало запитів Кабміну "на конкретні цифри". Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив у опублікованому 27 грудня інтерв'ю, що грошей на мобілізацію немає.

25 грудня Кабмін подав до Ради законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачав зниження мінімального віку призову через мобілізацію з 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав. Омбудсмен України Дмитро Лубінець критикував цей проєкт закону й звертав увагу на те, що в ньому є норми, що суперечать Конституції України.

11 січня 2024 року Рада повернула законопроєкт на доопрацювання. 30 січня Кабмін подав до Ради оновлений документ. Видання "ГОРДОН" докладно писало, що в ньому передбачали.

Нардепка від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар повідомляла, що комітет ВР з антикорупційної політики визнав новий законопроєкт таким, що містить корупційні ризики.

7 лютого Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні. У другому читанні Рада розгляне документ не раніше ніж 21 лютого, зазначив спікер парламенту Руслан Стефанчук.