За причетність до репресій Євросоюз ввів санкції проти ще 28 білорусів, серед них гендиректорка інформагентства БЕЛТА

"Сьогодні Рада ухвалила рішення ввести обмежувальні заходи щодо ще 28 осіб за їхню роль у внутрішніх репресіях і порушеннях прав людини в Білорусі, що тривають", – ідеться в повідомленні.

У санкційні списки, зокрема, потрапили двоє заступників начальника Головного управління боротьби з організованою злочинністю і корупцією МВС Білорусі, прокурори й судді, які ухвалювали "політично мотивовані вироки, зокрема щодо громадян, які протестували проти фальсифікованих президентських виборів 2020 року або просто висловлювали свою думку проти режиму [Олександра] Лукашенка [який перебуває при владі у країні з 1994 року]".

Окрім того, санкції ввели стосовно керівників в'язниці та слідчого ізолятора, а також групи "давніх прибічників Лукашенка, які здобували вигоду з режиму".

До таких зарахували генеральну директорку найбільшого в Білорусі державного інформагентства БЕЛТА Ірину Акулович; телеведучого каналу СТВ і голову Молодіжної ради Національних зборів Білорусі Микиту Рачиловського; екскерівника пресслужби Лукашенка Дмитра Жука.

"Ці пропагандисти режиму охоче надавали білоруській громадськості неправдиву інформацію про репресії, які проводять державні органи, поширювали дезінформацію, підготовлену як білоруською, так і російською владою, і пропагували ненависть до демократичної опозиції та громадянського суспільства", – пояснили в ЄС.

У релізі зазначено, що до списку антибілоруських санкцій внесено загалом 261 фізичну особу і 37 юридичних. Їхні активи в Євросоюзі підлягають заморожуванню, громадянам та компаніям із ЄС заборонено надавати їм кошти. Окрім того, фізособам заборонено перебувати на території Європейського союзу.

"Санкції ухвалено напередодні четвертої річниці шахрайських президентських виборів у серпні 2020 року. [...] ЄС наполегливо закликає білоруську владу негайно і беззастережно звільнити всіх політв'язнів і скасувати смертну кару. Рада також рішуче засудила безпрецедентний рівень репресій та обмежень на участь у політичному житті напередодні парламентських і місцевих виборів, які відбулися 25 лютого 2024 року", – ідеться в заяві.

Контекст:

Після виборів президента 2020 року в Білорусі почалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами. Їх жорстко розганяли, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль та водометів. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. На піку в мітингах брало участь кілька сотень тисяч людей, 2021 року протестна активність припинилася, але силовики продовжили затримання опозиціонерів.

Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз і США неодноразово вводили санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів та насильницьке придушення мирних протестів.

У доповіді Комітету ООН проти катувань, опублікованій 10 травня 2024 року, ідеться, що застосування тортур є систематичною практикою в Білорусі.

На початку липня деяких політв'язнів у Білорусі відпустили.