У Конгресі запропонували призначити "спецпосланцем Путіна" республіканку Грін, яка намагалася заблокувати допомогу Україні
19 квітня, 02.38
Члени Палати представників США від Демократичної партії Джаред Московіц і Грег Ландсман подали поправку №62 до законопроєкту HR 8035 із допомогою Україні, запропонувавши призначити республіканку Марджорі Тейлор Грін спецпосланцем президента країни-агресора РФ Володимира Путіна в Конгресі США.
У документі наголошують, що Грін "неодноразово намагалася заблокувати допомогу Україні", граючи на руку незаконному порушенню Путіним суверенітету й територіальної цілісності України.
Крім того, Грін поширювала російську дезінформацію, зазначають у поправці Московіц і Ландсман.
"Марджорі Тейлор Грін мають призначити спеціальним посланцем Володимира Путіна в Конгресі США", – ідеться в документі.
Московіц вніс також поправку №70, запропонувавши перейменувати офіс Грін на честь експрем'єра Великобританії Невілла Чемберлена, відомого тим, що він безрезультатно вів політику умиротворення лідера нацистської Німеччини Адольфа Гітлера.
Грін відома своїми ультраправими й антиукраїнськими поглядами. Вона тривалий час була проти виділення будь-яких додаткових коштів Україні, наголосив Newsweek.
Конгресвумен від республіканців внесла понад два десятки поправок до законопроєкту з допомогою Україні, зокрема запропонувавши мобілізувати в ЗСУ американських законодавців, які підтримають документ.
Також вона подала до законопроєкту поправки про нібито "біолабораторії" в Україні, транслюючи тезу російської пропаганди, і "втручання" у діяльність церкви.
Контекст
- 20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.
- Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".
- Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців колишній президент США Дональд Трамп, який вважає, що Сполученим Штатам потрібен окремий законопроєкт про кордони та імміграцію і його не мають прив'язувати до іноземної допомоги в жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.
- Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню, але без угоди про міграційну реформу та безпеку кордону. Його має затвердити Палата представників.
- Новий законопроєкт від її спікера Майка Джонсона, текст якого було опубліковано 17 квітня, передбачає допомогу Україні на загальну суму $60,84 млрд, із яких $23,2 млрд спрямують на поповнення американських озброєнь і запасів – оборонних товарів і послуг, наданих Україні. Джонсон пропонує виділити Україні $7,8 млрд прямої фінансової допомоги у кредит, водночас законопроєкт має пункт, який дасть змогу президенту США за підтримки Конгресу списати згодом половину або всю суму кредиту. Також законопроєкт зобов'язує президента США у найкоротший строк надати Україні комплекси ATACMS, якщо це не зашкодить національній безпеці США.
- Спікер заявив про плани проголосувати за допомогу Україні й інші законопроєкти 20 квітня. Байден підтримав пакет Джонсона і заявив, що негайно підпише запропоновані ним законопроєкти після ухвалення їх Палатою представників і Сенатом.