У документі наголошують, що Грін "неодноразово намагалася заблокувати допомогу Україні", граючи на руку незаконному порушенню Путіним суверенітету й територіальної цілісності України.
Крім того, Грін поширювала російську дезінформацію, зазначають у поправці Московіц і Ландсман.
"Марджорі Тейлор Грін мають призначити спеціальним посланцем Володимира Путіна в Конгресі США", – ідеться в документі.
Московіц вніс також поправку №70, запропонувавши перейменувати офіс Грін на честь експрем'єра Великобританії Невілла Чемберлена, відомого тим, що він безрезультатно вів політику умиротворення лідера нацистської Німеччини Адольфа Гітлера.
Грін відома своїми ультраправими й антиукраїнськими поглядами. Вона тривалий час була проти виділення будь-яких додаткових коштів Україні, наголосив Newsweek.
Конгресвумен від республіканців внесла понад два десятки поправок до законопроєкту з допомогою Україні, зокрема запропонувавши мобілізувати в ЗСУ американських законодавців, які підтримають документ.
Також вона подала до законопроєкту поправки про нібито "біолабораторії" в Україні, транслюючи тезу російської пропаганди, і "втручання" у діяльність церкви.
Контекст
20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.
Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".
Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців колишній президент США Дональд Трамп, який вважає, що Сполученим Штатам потрібен окремий законопроєкт про кордони та імміграцію і його не мають прив'язувати до іноземної допомоги в жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.
Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню, але без угоди про міграційну реформу та безпеку кордону. Його має затвердити Палата представників.
Новий законопроєкт від її спікера Майка Джонсона, текст якого було опубліковано 17 квітня, передбачає допомогу Україні на загальну суму $60,84 млрд, із яких $23,2 млрд спрямують на поповнення американських озброєнь і запасів – оборонних товарів і послуг, наданих Україні. Джонсон пропонує виділити Україні $7,8 млрд прямої фінансової допомоги у кредит, водночас законопроєкт має пункт, який дасть змогу президенту США за підтримки Конгресу списати згодом половину або всю суму кредиту. Також законопроєкт зобов'язує президента США у найкоротший строк надати Україні комплекси ATACMS, якщо це не зашкодить національній безпеці США.
Спікер заявив про плани проголосувати за допомогу Україні й інші законопроєкти 20 квітня. Байден підтримав пакет Джонсона і заявив, що негайно підпише запропоновані ним законопроєкти після ухвалення їх Палатою представників і Сенатом.
0 Київ
