Президент Росії Володимир Путін 7 лютого на спільній пресконференції з президентом Франції Еммануелем Макроном у Москві сказав, чим, на його думку, для РФ небезпечний вступ України до НАТО. Трансляцію пресконференції вели на YouTube-каналі РБК.
"Європейські країни, зокрема Франція, вважають, що Крим є частиною України. А ми вважаємо, що це частина Російської Федерації. І якщо будуть спроби змінити цю ситуацію у воєнний спосіб, а в доктринальних документах України прописано, що Росія – противник і можливе повернення Криму у воєнний спосіб. Уявіть, що Україна – член НАТО. Ст. 5 [Вашингтонського договору] не скасовано, навпаки. Нещодавно президент США Джо Байден сказав, що ст. 5 – це імператив. Отже, буде конфронтація між Росією та НАТО", – заявив Путін.
Він сказав, що стурбованість Росії "пов'язана із загальноєвропейською безпекою".
Ст. 5 Вашингтонського договору передбачає, що у разі нападу на одного із членів Альянсу усі країни-союзники стають на його захист.
Голова комітету з міжнародних справ Сейму Литви Жигімантас Павіліоніс, який займався процесом вступу Литви до ЄС, у квітні 2021 року висловив думку, що якщо Україна вступить до НАТО, звільнення Криму та Донбасу відбудеться не за ст. 5.
"Я думаю, [неможливість використати ст. 5] буде дуже зрозуміло зумовлена як умова вашого вступу", – сказав Павіліоніс.
8 лютого президент Франції здійснить візит до Києва, де поспілкується із президентом України Володимиром Зеленським. Із двома лідерами президент Франції обговорить ситуацію навколо України.
Контекст
- Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".
- 7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
- У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
- 17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
- 10-го, 12-го і 13 січня 2022 року відбувалися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не одержували від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, та наголосив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
- У Білому домі повідомили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
- 26 січня США та НАТО передали письмову відповідь РФ на її вимоги щодо "гарантій безпеки". За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, у відповіді США немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.
- 2 лютого текст відповіді США та НАТО опублікувало іспанське видання El País. Штати та Альянс повторили РФ свою позицію про відданість політиці відкритих дверей у НАТО.