Вручення повісток через електронну пошту, рекомендованим листом або через "Дію" лише обговорюють і воно може не увійти в новий законопроєкт. Про це експредставник президента у Верховній Раді, член комітету з національної безпеки та оборони Федір Веніславський повідомив в інтерв'ю NV, яке опублікували 17 грудня.
Народний депутат наголосив, що ці ідеї – не його "особисті уподобання або ініціатива".
"У парламенті, у нашому комітеті працює достатньо представницька робоча група з удосконалення законодавства про проходження військової служби, виконання військового обов'язку і про мобілізацію. Ця робоча група напрацювала цілу низку законодавчих пропозицій. Але говорити про те, що якісь із них уже будуть 100-відсотково втілені в текст майбутнього закону, наразі поки немає підстав, тому що ще йде обговорення", – пояснив Веніславський.
Він зазначив, що в Україні є дуже багато питань, пов'язаних із конфліктними ситуаціями під час мобілізації, і назвав дві головні проблеми. Перша – це те, що органи місцевого самоврядування, а також заклади охорони здоров'я, навчальні заклади, військові адміністрації "в силу об'єктивних і найчастіше – суб'єктивних причин" дистанціюються від мобілізації військовозобов'язаних, залишаючи це територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП).
Друга – відсутність чітких строків служби, на яку триває призов.
"Про що вже зараз говорить і президент, і представники багатьох політичних сил: це необхідність якогось правового розуміння просторових, часових меж – скільки людина воюватиме, тобто демобілізація", – додав нардеп.
Про розроблення законопроєкту, який передбачає можливість вручення повістки не лише особисто під розписку, а й електронною поштою та рекомендованим листом, а також дасть співробітникам ТЦК і СП право перевіряти документи на вулицях, Веніславський розповів в інтерв'ю "РБК-Україна" 5 грудня.
7 грудня стало відомо, що його звільнено з посади представника президента України у ВР. За словами самого Вениславського, його звільнення пов'язане із тим, що через "суто військові проекти" він не встигає виконувати повноваження представника президента.
Контекст
- Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію.
- Воєнний стан передбачає, зокрема, заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18–60 років, які підпадають під призов на військову службу під час мобілізації, окрім особливих умов. 16 серпня президент у відповідь на петицію із закликом зняти заборону на виїзд чоловіків заявив, що це відбудеться лише після закінчення дії воєнного стану.
- Відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України, ухилення від призову на військову службу під час мобілізації карають позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- В березні тодішній міністр оборони України Олексій Резніков говорив, що мобілізаційного плану ще не завершили.
- Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив 22 листопада, що в Раді готують комплексний закон, який регулює питання мобілізації й демобілізації в Україні. Його можуть ухвалити ще до кінця 2023 року.
- 24 листопада Зеленський заявив, що доручив головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, міністру оборони Рустемові Умерову і прем'єр-міністру Денисові Шмигалю підготувати комплексний план із мобілізації.