Спецтрибунал щодо злочинів агресії РФ проти України має притягнути до відповідальності приблизно 20 представників політичного та військового керівництва країни-окупанта Росії. Про це 17 серпня "Укрінформу" заявив посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич.
"Злочин агресії – це елітарний злочин, він може вчинятися тільки тими особами, які знаходяться на посаді або фактично у стані давати накази на ведення агресивної війни. Тобто, ймовірно, це вирішуватиме трибунал, це вирішуватимуть судді – кого притягати до відповідальності… Це, можливо, може бути 20 осіб – топпредставників політичного і військового керівництва РФ", – сказав Кориневич.
За його словами, це можуть бути як постійні члени Радбезу РФ, які ухвалюють рішення про агресію, так і ті, хто здійснював кроки на виконання цього рішення – командувачі родів військ, командувачі Росгвардії, збройних сил РФ.
Як зазначив Кориневич, це не означає, що покарання обмежать 20 російськими топчиновниками.
"За інші злочини, зокрема за воєнні злочини і злочини проти людяності і геноцид, – [решта має відповідати] у національних судах України та інших держав світу або в Міжнародному кримінальному суді. Тобто те, що злочин агресії елітарний і за нього, очевидно, не буде покарана велика кількість осіб, не означає, що основний масив російських воєнних злочинців – ці тисячі й тисячі – залишаться непокараними", – наголосив дипломат.
У липні Кориневич повідомляв, що створення спецтрибуналу для РФ щодо злочину агресії проти України підтримує 38 країн, пише "Укрінформ".
Контекст
- Росія розпочала повномасштабну війну проти України 24 лютого 2022 року. Фактично РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли окупувала Крим та частину Донецької і Луганської областей.
- Україна наполягає на створенні спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України, оскільки Міжнародний кримінальний суд та інші схожі інституції на цьому етапі не можуть розглядати справи щодо таких злочинів.
- Необхідність створення спецтрибуналу для Росії вже підтримала низка європейських та міжнародних інституцій, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, парламентські асамблеї НАТО та ОБСЄ, а також окремі країни (наприклад, Франція, Німеччина та Латвія).
- Про формат трибуналу триває дискусія, говорив наприкінці березня представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський. Генпрокурор України Андрій Костін розповідав, що розглядають три основні моделі: на підставі багатостороннього міжнародного договору, на підставі угоди між ООН та Україною та "гібридний" варіант.