-1 Київ
Мені здається, у нашій країні будь-якої миті може змінитися все що завгодно, окрім "рішал", які відповідають за закупівлі в "Укрзалізниці"! Ці непотоплювані. Як же вже набридло писати про все це лайно, тримаєшся, тримаєшся, але нерви ж не залізні... Та все ж остання їхня витівка гідна не тільки поста у Facebook, але й уважного вивчення міністром Олександром Кубраковим, членами правління УЗ і не тільки...
Розповідаю. УЗ – один із найбільших замовників текстильної продукції в Україні. На моїй пам'яті переможців там завжди призначали, винятком було кілька післямайданних років, коли розбіглися постачальники, пов'язані з командою Яника, а потреби залишалися. Водночас "Текстиль-Контакт" примудрився у 2014–2015 роках постачати постільну білизну дешевше, ніж 2013-го, незважаючи на імпортну сировину та триразове зростання курсу! Але поступово все повернулося на круги своя, і ось уже років зо три ми працюємо з якимись дорогами хіба що епізодично. Причин для цього багато, можна довго розповідати про їхні прийоми, але навіть воювати марно, якщо такі там правила гри, яких вони навіть не приховують!
Наведу тільки одне з них, яке чітко розмежовує постачальників на "свій – чужий", незважаючи на жодні ProZorro: переможець може виграти тендер, а потім бігати за отриманням рознарядки на постачання! Замисліться. Можна (згідно з підписаним контрактом!) укласти договір, але без рознарядки випустити продукцію, а вона потім залишиться незатребуваною. Усі ризики – на постачальнику. Гра в одні ворота. Водночас рознарядку дають усього за 20 днів до постачання, й у разі її надходження потрібно ще примудритися встигнути все пошити і здати! І контракти стандартні, відмовитися від таких умов не можна, не хочеш – не підписуй!
Але тут раптом наприкінці минулого року змінюють частину керівництва на УЗ, міністр і новий керівник обіцяють зміни, відкрито збирають виробників, говоримо про проблеми і з'являється якась надія. І хоча голову УЗ Володимира Жмака, який обіцяв зміни, усе ж звільняють, а замість нього зараз в.о. голови Іван Юрик, ми вирішуємо все ж погодитися на централізований тендер на закупівлю комплектів постільної білизни на суму 50 млн грн, який зараз проводить ЦЗВ УЗ (керівник – Тимур Валієв).
І, як ви вже, напевно, здогадалися, за результатами перекваліфікації далі проходять усі учасники, окрім нашої компанії "ТК – Домашній текстиль". Про те, що нас у будь-якому разі знесуть, звісно ж, нас попереджали заздалегідь. І що їм для цього навіть привід не потрібен. Так і сталося. Хоч це й нудно, але напишу формальну причину. У величезній кількості документів, які ми завантажили в систему за вимогами замовника, в одному з документів, а точніше, у Держстандарті ДСТУ 3119-95 на "Білизна постільна" із 63 аркушів одна зі сторінок не завантажилася! Інших "порушень" не виявили. Але все, не допущені, кінець...
Водночас є кілька дуже цікавих запитань до замовника, які маємо поставити, напевно, не ми:
- чому вони вважають цю помилку істотною, якщо цей ДСТУ загальновідомий і є у відкритому доступі?
- чому в інших учасників теж під час завантаження немає деяких сторінок цього ДСТУ (я вже не кажу про інші помилки!), але ви їх не знесли?
Звісно, ми подали скаргу в АМКУ і доводитимемо, що помилка несуттєва і замовник не має рації. Але, щоб довести це, нам довелося заплатити АМКУ офіційний збір понад 300 тис. грн, яких нам не повернуть, якщо рішення буде не на нашу користь. На те, напевно, і розрахунок УЗ, що скаржитися на них не будуть – зі змінами в закон це стало дорого, раніше будь-яка скарга коштувала 5 тис. Але найсмішніше – що мене вже неофіційно попередили, що, навіть якщо АМКУ нас відновить, вони знайдуть ще якийсь формальний привід, щоб знести нас знову й не допустити жодної чесної конкуренції!
А чого ж так боїться ЦЗВ УЗ? Тут якраз усе зрозуміло. Із 2018 року щодо білизни в них одні й ті самі три компанії (штатним складом кілька осіб!), цінові пропозиції яких майже точно збігалися з максимальною очікуваною ціною. Ми ж, зрозуміло, хочемо заощадити для УЗ і для держбюджету понад 6 млн тільки на цій закупівлі. І, навіть якщо не виграємо, змусимо інших торгуватися і знижувати ціну. Тільки ось із відкатною частиною потім проблемка в когось може виникнути, чи не так?..
І ще цікаво. Наша компанія "ТК – Домашній текстиль" не тільки сама є великим виробником постільних комплектів на своїх двох великих фабриках у Києві та Одесі зі штатним складом понад 300 осіб. Ми ще (єдині в Україні!) виробляли й можемо ще виробляти потрібну тканину для УЗ, яка повністю відповідає всім їхнім непростим вимогам. Робимо цю бязь ми на своєму створеному з нуля 2,5 року тому чернігівському текстильному підприємстві. Тобто в нас повноцінний ланцюжок, включно з (до речі, також єдиним в Україні) виробництвом ниток у Борисполі (ТМ "Барва")...
І що ще цікаво. Відкрито лобійовані УЗ три постійні постачальники останніх років є звичайними посередниками і не мають власного виробництва. Зокрема, компанія "Євроклінсервіс", яка спеціалізується тільки на постачанні в УЗ і, окрім прибирання, украй різнобічно постачає їм не тільки постільну білизну, але й запчастини для локомотивів, електрообладнання тощо. А ще цікаво, що відшивають вони на субпідряді постільну білизну, яку постачають на УЗ, чомусь тільки з білоруської або російської бязі! І ЦЗВ УЗ про це чудово знає, як і те, що в Україні є власний недовантажений замовленнями виробник! Але от не хочуть вони безпосередньо з виробником працювати, і що? Та нічого. І про яку локалізацію на держрівні ми говоримо? Адже навіть рівної конкуренції вони, як вогню, бояться!
Нічого не маю проти посередників, та й ми частенько змушені працювати на субпідряд. Але не потрібно нахабніти, є межа у будь-якого терпіння... І я, зізнаюся, думав, що цинізм має межі, але недооцінив керівництво ЦЗВ УЗ.
Зрозуміло, що все це крапля в морі порівняно з іншими закупівлями УЗ. Але звідки, ви думаєте, як не з таких потічків, вилізли збитки "Укрзалізниці" за минулий рік у розмірі 11,9 млрд грн, а загальні фінзобов'язання компанії сягнули 58,3 млрд? Може, час уже "щось у консерваторії виправити?"
Агов, Міністерство інфраструктури України!
АПД. Не вдалося написати стисло, сорі. Як це робить, наприклад, Олександр Деркач. Ось щойно побачив у нього у стрічці чудове: "Прочитав, що РНБО пропонує звільнити все керівництво "Укрзалізниці" і ввести там тимчасове "аварійне" управління. Спочатку, звісно, засмутився. Але потім згадав, що у нас дві "Укрзалізниці". В одній усе чудово. Локомотиви швидкі. Вагони чисті. Туалети пахнуть фіалками. На чолі стоять молоді, європейського рівня менеджери. Ними опікується найкраща у світі наглядова рада. Міжнародний аудит, ЕБІТДА і сучасні принципи корпоративного управління на кожному кроці. Навіть муха не ходи. А в тій іншій, брудній і смердючій, як цуплять тупо гроші під столом, так і далі цупити. Це була якраз вона. Її не шкода..."
АПД-2. Виставив минулого тижня цей текст. Раптом виявилося, він схвилював багатьох нових керівників в УЗ і навіть нещодавно призначеного міністра інфраструктури. Які відповіли, що боротьба зі схемами на закупівлях уже триває і вибудовуватимуть єдині та справедливі правила гри.
Ось тільки "рішали", які ховаються у глибині болота, власноруч ними вибудуваного й ретельно захищеного від будь-яких змін і нових віянь, проти!
Тому за звичною їм схемою моментально організували проти мене і моєї компанії хвилю чорного піару. Досить витратну. Але хто ж там рахує... Водночас не погребували ні цілою низкою одіозних помийних сайтів, ні тими самими чорноротими клоунами, яких наймають усі, кому ми переходимо дорогу у крадіжці на тендерах. Водночас усе це лайнометання розганяють у Facebook під плашкою "реклама", але забруднити воно може хіба що тих, хто не погребував витратити на цю маячню і наклеп чималі гроші...
Краще б нашим конкурентам знизити ціну, не платити "рішалам" і спробувати виграти в нас у чесній боротьбі, заощадивши бюджету значні гроші!
Джерело: Александр Соколовский / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
