+17 Київ
Верховним головнокомандувачем заявлено про необхідність змін у нашій військовій стратегії. Саме цим він пояснює зміну головнокомандувача.
Залишимо осторонь щирість цього пояснення. Але, безумовно, нам треба постійно робити висновки з нашого протистояння з агресором.
І одним із головних висновків є асиметрія. Ми маємо протистояти Росії асиметрично. Насправді історія нашого неймовірного успіху – це Чорне море. Фактично не маючи флоту, Україна суттєво послабила агресора у Чорному морі, прорвала блокаду та захистила своє морське узбережжя.
Якщо б ми спробували зробити це симетрично, то нам треба було б будувати кораблі, вкладаючи в це мільярди доларів. І набирати команди цих кораблів, ризикуючи їхніми життями.
Замість цього ми вперше у морській воєнній історії масштабно використали морські дрони, створивши цілі з'єднання. Уперше в історії комбіновано використали морські та повітряні дрони, вклавши в це сотні тисяч доларів, і знищили вагому частину російського флоту без жодної жертви зі свого боку.
Іще ми заманювали російські кораблі під удар "Градів" із берега (теж уперше в історії). Ставили "Урагани" на морські платформи (уперше в історії). "Гради" – на катери. Атакували захоплені росіянами і перетворені на міні-морські бази нафтові платформи, а також контрольоване ними узбережжя диверсійними групами на гідроциклах.
Наші симетричні дії на землі часом були теж дуже ефективними, але далеко не завжди. І точно вони коштували нам набагато дорожче, в першу чергу з погляду ключового для нас – людського ресурсу.
Різноманітні "фортеці" та "посадки будь-якою ціною" треба залишити ворогу. Нашим головним критерієм успішності командира має бути кількість втрат.
Цар Саул пропонував Давиду свої обладунки та зброю, але вони були заважкі для юнака. Давид узяв лише палицю, пращу та п'ять каменів зі струмка. Чим це закінчилося, ми знаємо.
Джерело: Гончаренко / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
