COVID-19. Україна. Локдаун. Захист груп ризику.
Потроху Україна перетнула позначку 20 тис. летальних випадків. За 10 днів закінчиться абсурдний напівлокдаун, якого уперта виконавча влада так і не скасувала, незважаючи на очевидне зниження захворюваності і подальших смертей протягом двотижневих свят. Словами міністра: "Введення з 8-го до 24 січня посиленого карантину вкрай необхідне для того, щоб максимально збити цю хвилю і пройти її без колапсу до весни поточного року". Тобто навесні міністр не відкидає колапсу.
Що на нас чекає далі? Далі буде неминучий підйом захворюваності та кількості летальних випадків. І тут можливі варіанти від 200 смертей на добу до 400 і більше. Ситуація в Польщі (300–500 щоденних смертей) і Німеччині (500–1000), які вступили в етап швидкого зростання одночасно з Україною в жовтні, – тому підтвердження. У будь-якому разі за відсутності вакцин Україні доведеться пройти першу хвилю ціною 40–60 тис. летальних випадків до літа 2021 року.
Багатомісячні "серйозні" розмови про отримання значної кількості вакцин Україною з різних джерел уже на початку року – поки не більше, ніж розмови. Навіть якщо китайську вакцину буде зареєстровано в січні (а це малоймовірно, тому що поки ВООЗ її не прекваліфікувала і вона має проходити не прискорену, а стандартну процедуру реєстрації) і 1,9 млн доз китайської вакцини придбають, це мізерно мало навіть для груп ризику.
Я б наполегливо рекомендував виконавчій владі не займатися дурницями і не вакцинувати першими медиків і силовиків. Вакцинувати потрібно спочатку людей віком від 75 років (приблизно 3,1 млн осіб), тому що ці 8% популяції дають 60% летальних випадків. Людей 65–74 років – пізніше, тому що їх 4 млн (10% населення, приблизно 20% усіх смертей). Одночасно із найбільш літніми варто прищепити медиків із груп ризику – віком від 65 років і тих, які мають хронічні захворювання (приблизно 100–200 тис.). Зрозуміло, перед щепленням перевіряти наявність антитіл і не вакцинувати імунних. Міф про масові повторні випадки і нестійкість захисту не має хоч якогось вагомого наукового підтвердження, він потрібен для підтримки в суспільстві розуміння необхідності глобальної вакцинації.
Протягом грудня завантаженість 66 тис. ковідних ліжок упала з 50% до 35%. Станом на 12 січня показник ще нижчий – 33%. Очевидно, що можливість оголосити локдаун (в українській термінології "посилений карантин") варто було б приберегти на лютий – березень, якщо, скажімо, середня завантаженість перевищить 60%, за окремими областями – 80–90% а кількість щоденних смертей буде вищою за 400.
Укотре хочу хоча б через Facebook порекомендувати виконавчій владі розпочати адресний захист груп ризику. Хоча б зараз. Це найефективніший спосіб зниження кількості госпіталізацій (відповідно, завантаженості ліжкового фонду) і смертей. Дуже багато в захисті груп ризику залежить від самих людей. Але держава може (має) забезпечити своєчасну й адекватну медичну допомогу, окрім COVID-19, усім категоріям осіб, які її потребують.
Як захищати групи ризику?
Для початку потрібно зрозуміти, хто належить до груп ризику.
Найбільше даних для аналізу зараз у США, тому всі наступні цифри взято із сайта CDC.
Вік. Серед офіційно інфікованих людей віком від 85 років помирає 20%. 11% – у групі 75–84 роки. 4% – у групі 65–74 роки. І 1,2% – серед людей 50–64 років. 40–49 років – 0,3%. 30–39 років – 0,11%. 18–29 років – 0,03%. Діти – 0,01%.
Стать. У США чоловіки помирають набагато частіше. У вікових групах 18–29 років і 65–74 роки – у півтора раза. У групі 30–64 роки – вдвічі частіше.
Групи медичного ризику (CDC): рак, хронічні захворювання нирок, ХОЗЛ, синдром Дауна, порушення серцево-судинної системи, стан після трансплантації, ожиріння, вагітність, спадкова анемія, куріння, діабет другого типу, а також (лімітовані дані) – астма, цереброваскулярні захворювання, муковісцидоз, гіпертензія, імунокомпрометуючі стани (пересадження кісткового мозку, імунодефіцити, ВІЛ, застосування імуносупресорів, зокрема гормонів), деменція та інші неврологічні розлади, захворювання печінки, фіброз легенів, таласемія, діабет першого типу.
Я б прибрав із цього списку вагітних, тому що, за даними того самого CDC, летальність 0,12%.
Що робити людям із груп ризику? Важливо: стосується тих, хто не хворів (не має антитіл). Тим, хто перехворів або має позитивний тест на антитіла, – розслабитися.
Найголовніше: не хвилюватися. Інфікування зовсім не означає неминучу смерть. Помирає від 1% до 20%, з огляду на те, що більшості інфікованих не фіксують – 0,5–5%.
Для літніх людей.
Дотримуватися маскового режиму і дистанціювання в закритих приміщеннях, особливо невеликих (ліфт, офіс, маршрутне таксі), особливо багатолюдних, особливо під час тісних контактів (черга, транспорт тощо). Не користуватися маскою більше ніж дві-три години. Використані маски не намагатися надівати повторно.
Провітрювати приміщення регулярно. Намагатися контролювати параметри повітря – температура 18–22 °C, вологість 50–60%. Гуляти обов'язково.
Уранці – контрастний душ. Фізичні навантаження – за можливості. Пробіжка, велотренажер, скакалка, танці тощо. Цілком припустимо під час тренування підвищення пульсу до 150 і частоти дихання до 30–40.
Вакцинуватися проти пневмококу та грипу. Раз на місяць здавати тест на антитіла. Після появи вакцини проти COVID-19 прищепитися. За можливості вибирати вакцину – вибирати безплатну. Повноцінне харчування.
Під час ризику інфікування (контакт із хворим) – противірусні препарати у профілактичних дозах та/або фітопрепарати, аспірин у кардіодозах на 10–15 днів. Профілактичне вживання антибіотиків не потрібне!
Для людей із хронічними захворюваннями актуальне все вищеперераховане. Окрім цього, важливо не запускати своєї патології. Під час загострення не чекати на спад епідемічної хвилі – можна не дочекатися. Звертатися по профільну допомогу і намагатися перевести свій стан у ремісію.
Велика відповідальність лежить на рідних і близьких людей із груп ризику, соціальних працівниках, волонтерах. Бажано їм самим не застосовувати респіраторів під час спілкування з уразливими особами. Бажано їм самим періодично контролювати появу антитіл. Бажано не дозволяти людям із груп ризику цілувати дітей, онуків, правнуків, спілкуватися без маски. Намагатися обмежувати непотрібну активність (ні, я піду в магазин!) і одночасно переконувати гуляти в парку та не забувати провітрювати.
Усіх зі святами! Душевної рівноваги, оптимізму, здоров'я!
Запитання для дискусії. Чи треба купатися в ополонці цього року на Водохреща 19 січня? Імхо. Якщо ви це робили раніше – треба.
Джерело: Андрій Волянський / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора