+5 Київ
COVID-19. Україна. Помилки й успіхи.
Помилки.
Перша хвиля пандемії в Україні фактично розпочалася восени 2020 року. До чого після літнього затишшя виконавча влада виявилася не готовою. Реально не вистачало ліжок і кисневого забезпечення. Після серпневих 25 летальних випадків на добу і вересневих 50 у жовтні почався різкий відрив – 85 смертей/добу, у листопаді – грудні – 180 смертей на добу.
Новорічні свята, усупереч прогнозам виконавчої влади, дали очікуване зниження активності епідемічного процесу (130 щодобових смертей у січні). Після закінчення напів локдауну 24 січня потрібна виразна стратегія на наступні кілька місяців. Її у виконавчої влади немає. Ми чуємо туманні заяви про те, що протягом весни жорсткі карантинні заходи не знадобляться. Чому? Адже очевидно, що найближчими тижнями ми знову побачимо зростання.
І це можуть бути і 200, і 300, і навіть 400 летальних випадків на добу. Адже на відміну від Західної Європи в Україні епідемічний потенціал далеко не вичерпано (ми тільки сягнули показника 500 смертей на 1 млн жителів і контактувало з вірусом приблизно 30% населення). За відсутності вакцинації найближчі місяці можуть бути вкрай важкими для країни, і мінімізувати неминучі втрати можна тільки двома способами: тривалим жорстким локдауном або адресним захистом груп ризику. Жорсткий локдаун для нашої слабкої економіки і втомлених людей украй небажаний. Адресним захистом людей похилого віку й людей із хронічними захворюваннями виконавча влада вперто не хоче займатися. Можна було б передати повністю їм 2,1 млн доз вакцини, які очікують у лютому – березні, але і тут наші геніальні керівники вирішили спочатку вакцинувати військовослужбовців на сході. Яким вакцинація не потрібна. 80% смертей дала група 60+, а решта 20% – це люди різного віку із хронічними захворюваннями.
Чому отримаємо так мало вакцини й отримаємо так пізно? Улітку розповідали казки про "українське диво" – вакцину, яка ось-ось вийде на етап випробувань, і закатували гроші спецфонду в асфальт. Восени почали говорити про чудову програму COVAX. Лише взимку змогли домовитися про крихітну кількість китайської вакцини. COVAX спочатку розраховували на країни-жебраки, недоїдки зі столу, так би мовити. Коли Захід щепить своїх громадян, сформується більш-менш чітка логістика надлишків і їх, безумовно, передадуть жебраком. Але це станеться у кращому випадку наприкінці весни – влітку. Коли активний період пандемії завершиться. Коли Україна отримає очікувані 40–60 тис. летальних випадків (1000–1500 смертей на 1 млн).
Інші серйозні проблеми України в контексті пандемії: відсутність епідемічного розслідування, низьке охоплення тестуванням, низький рівень надання медичної допомоги за іншими патологій, відсутність грамотного аналізу і прогнозування у виконавчої влади.
Успіхи.
В Україні гарні медики. Це важливо. Ми маємо цінувати цих 700 тис. людей. Ще й тому, що до приходу Уляни Супрун їх було 800 тис. Інфекціоністи, реаніматологи, терапевти, сімейні лікарі, епідеміологи. Лікарі швидкої допомоги. Лікарі інших спеціальностей. Середній та молодший медичний персонал. Поступово клінічна імунологія стає значущою.
В Україні створили гарні протоколи й регулярно та швидко адаптували їх.
В Україні гарні люди. Які дисципліновано виконують карантинні заходи, допомагають близьким і незнайомим людям. Не звертаються до перевантажених сімейних лікарів тому, що друзі розповіли, як правильно лікувати COVID-19.
Не можна лише лаяти виконавчу владу. Після втраченого даремно літа восени швидко наростили ліжковий фонд до 66 тис. І вже у грудні змогли знизити завантаженість до прийнятних цифр. Змогли забезпечити більшість ліжок киснем. Далі, хоч і тимчасові, надбавки до зарплат медиків.
Резюме. Пандемія добігає кінця. Цивілізований світ швидко щеплює групи ризику і вже за один-два місяці колективний імунітет буде створено в багатьох країнах за рахунок 30–50% інфікованих і 20–40% щеплених. Україні доводиться розраховувати лише на природне інфікування – до кінця весни я припускаю 50–60% інфікованих і 5–10% щеплених. Мінімізувати втрати можна завдяки адресному захисту груп ризику, зокрема перерозподілу вакцини на їхню користь.
Не втрачаймо оптимізму, плануймо літній відпочинок.
Джерело: Андрій Волянський / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
