Усе більше й більше європейських колег-політиків приїжджають, щоб на власні очі побачити масштаби дикунства, звірства російської війни в Україні. І все частіше звучить думка, що важливо змінювати словник цієї війни, акценти для світу.
У нас ніяка не російсько-українська війна, не війна в Україні або ще "краще" – не конфлікт. У нас російська війна в Україні. Ми цих виродків не кликали, вони прийшли на нашу землю й убивають наших людей, ми не хотіли цієї війни, нам не лишили вибору.
Ціна на газ, енергетична криза, складна зима в Європі не через Україну, яка б’ється з агресором, а тільки через Росію, яка чхала на світ і всі правила.
Є всі ознаки спроб геноциду українців, і це треба ретельно документувати, доводити й вимагати реакції всіх країн – підписантів Конвенції про запобігання злочину геноциду, вжити всіх можливих (а їх достатньо) заходів для попередження геноциду.
Ми не просимо й тим більше не благаємо світ допомогти нам (і об’єктивно треба зняти цей банер із будівлі МЗС) – ми гідні підтримки, і багато хто з наших партнерів нам винен цю підтримку. У тому числі через свої помилки минулих рішень, а ще через бажання врятувати своє майбутнє – зараз воно в руках українців, без перебільшень.
А ще війна не залишає вибору: хтось буде жити, хтось – помирати, але мають бути обов’язково ті, хто розказуватимуть світу історії як одних, так й інших.
Джерело: Olena Sotnyk / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора