+16 Київ
І ти, Сі?!
Як відомо, росіянин із китайцем брати навік! Тільки вік цей знову виявляється якимось коротким.
Переговори 42 держав, включно з Україною, але без Росії, у Джидді поховали нову російську зовнішню політику. Її було побудовано на ідеї, що Росія протистоїть Заходу не сама, а разом із більшістю людства, з усіма, хто не потрапив у західний золотий мільярд. За спиною таких гігантів, як Китай та Індія, було якось не так страшно грубити США і Євросоюзу. Російські політики і пропагандисти, як мантру, повторювали: "Ми не вигнанці! Захід занепадає, а з нами решта світу".
Проте це все виявилося черговим брехливим міфом. Від Росії відвернулися навіть її партнери по БРІКС, включно з Китаєм, на підтримку якого покладали особливі надії. Вони взяли участь у конференції у Джидді, а Росію залишили біля дверей свого клубу, як злісного світового бешкетника, якого не можна пускати в порядне суспільство.
Після Джидди стало зрозуміло, що Росія сама й на чиюсь підтримку сподіватися їй не варто.
Панікери чекали, що Захід втомиться від війни й почне тиснути на Україну, змушуючи її погодитися на поступки Росії. Однак раніше втомилися від війни Схід і Південь. Не маючи можливості впливати на Україну, яку підтримує Захід, вони починають тиснути на ізольовану Росію, котра потребує їх.
Економіки країн третього світу сильно залежать від світової економічної кон'юнктури, від безперебійної роботи логістичних ланцюжків імпорту й експорту, по яких б'є війна, що триває (і річ не тільки в зерні). Країни, котрі розвиваються, зацікавлені, щоб війна не стала глобальною й не торпедувала світову економіку. Саме цього прагнуть Китай, Індія, Саудівська Аравія, Туреччина й інші учасники зустрічі у Джидді.
Вони вже пропонували Путіну погодитися на цілком косметичні поступки, наприклад, оголосити про готовність заморозити війну на нинішній лінії фронту. Це було б для Росії надзвичайно вигідно. Але кремлівські божевільні вимагають, щоб "ворог приповз до них навколішки і просив пощади".
Навесні Кремль відштовхнув руку допомоги, яку простягнула Туреччина, а потім Китай, і фактично проігнорував їхні "мирні ініціативи". Ах, так – вирішили китайці, турки, саудити й інші – якщо у Кремлі сидять безумці, отже, розмовлятимемо в Джидді без них.
Якщо Росія й надалі не погоджуватиметься на поступки, а за Путіна вони неможливі, до західного тиску на неї приєднається багато провідних країн третього світу.
Однак поки Путін при владі, примусити Росію до миру й у них не вийде. Отже, у його усуненні буде зацікавлений не тільки Захід, а і Схід, насамперед Китай. А ця загроза набагато небезпечніша.
Джерело: Игорь Эйдман / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
