Сергій Фурса
СЕРГІЙ ФУРСА

Український інвестиційний банкір. Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Підняття податків в Україні є невідворотним. Питання лише в тому, які податки мають бути підвищені

Чи можна уникнути підвищення податків?

На це є лише одна неприємна відповідь. Ні. Не можна.

Неприємна, бо ніхто не любить платити податки. Це взагалі неприродно – любити платити податки. А особливо ніхто не любить, коли податки зростають. Принаймні серед тих, хто їх дійсно платить. І це дійсно погано впливає на економіку. Підвищення податків шкодить економіці. Тому як не дивися, а підвищення податків – то річ неприємна й непопулярна.

В Україні з початку війни склалася унікальна ситуація. Досі не було підвищено податків. На початку війни навіть робилися податкові пільги. І це вперше трапилося в історії людства. Коли країна перебуває у війні, причому такій масштабній війні, яка зачіпає всю твою територію й потребує мобілізації, а в країні не підвищуються податки. Так не буває. Бо війна – це дорого. Дуже дорого. І завжди супроводжується підвищенням податків. Навіть у Росії зараз спостерігається найбільше в історії зростання податків. Хоча ми всі звикли вірити, що в Росії є якісь нескінченні ресурси.

Але в Україні сталося диво. Завдяки грошам наших західних партнерів. І удар по економіці був набагато меншим. Він був амортизований. Була збережена макроекономічна стабільність. І люди стали сприймати це як даність. Що можна мати війну й низьку інфляцію. Що можна мати війну й економіку в тилу, яка майже не відрізняється від того, що було до війни. Що можна мати війну й не мати підвищення податків.

Аномалія стала сприйматися як норма. І тому, коли настав час підвищувати податки, суспільство виявилося до цього неготовим. Хоча, наприклад, якби такі кроки були зроблені в перші тижні війни, вони були б сприйняті з розумінням.

Чому цей час настав? Бо війна – це дорого. І грошей для фінансування армії не вистачає. А наші західні партнери у своїй фінансовій підтримці мають одне просте правило. Їхні гроші йдуть на все, окрім фінансування оборони. Уся соціалка, усі зарплати чиновникам – це все гроші наших партнерів. Тому, до речі, не можна забрати гроші в чиновника із зарплати й передати військовому. Не можна, навіть якби це мало сенс. Але не можна. На початку року, відчуваючи дефіцит боєприпасів, уряд витратив на імпорт озброєнь більше грошей, ніж закладав у бюджет. І тепер стикнувся з проблемою, що грошей може не вистачити навіть на зарплати військовим. Навряд чи країна, яка перебуває у стані війни, може собі це дозволити, аргументуючи це тим, що це зашкодить бізнесу в тилу. Кожного разу в такі моменти треба питати себе: а який там бізнес-клімат у Маріуполі чи Бахмуті?

Чи можна уникнути підняття податків? Часто можна почути, що є ж тіньова економіка, є митниця, є багато зловживань при витратах державних грошей. І це правда. Це все є. А от чого немає, так це чарівної кнопки, натиснувши яку, можна з 1 вересня зупинити корупцію чи отримати реформовану митницю. Будь-які зміни, які можуть привести до збільшення доходів бюджету за рахунок зменшення корупції мають бути системними, а результат від них буде за два-три роки. Так це працює. На жаль. Хоча дуже б хотілося.

Чи означає це, що не треба реформувати податкову чи митницю? Ні. Треба. Причому для збільшення довіри між суспільством і владою, між бізнесом і чиновниками, неминуче підняття податків має супроводжуватися системними кроками з реформування податкової й митниці, зі зменшення тиску на бізнес. Проте треба розуміти, що ці кроки ніяк не скасують необхідності знаходження коштів для фінансування армії тут і зараз. Просто треба демонструвати політичну волю для змін, треба демонструвати, що удар іде не тільки по бізнесу. І треба зробити вже зараз ті кроки, які зменшать потреби в додатковому підняттю податків за два-три роки. Причому нічого вигадувати не треба. Усі кроки вже давно прописані у програмі МВФ.

Але саме підняття податків є невідворотним. І питання тут лише в тому, які саме податки мають бути підвищені. Бізнес дуже здивувався, коли податковий тиск на нього був обраний як база для надходжень бюджету, коли побачили значне зростання військового збору і фактично податок з обігу замість простого збільшення ПДВ. Що зачепило б усіх, але рівномірно. І не було б виключно тиском на світлий бізнес. Бо що сірі ділки, що люди зі світлої прозорої частини економіки – усі витрачають кошти. Усі споживають. І витрачаючи їх, сплачують ПДВ. Пропорційно до власного споживання. І в результаті, чим більше ви витрачаєте, тим більше ви платите. Що є справедливим. А от військовий збір будуть платити більше ті, хто і так вже є чесним платником податків. Що є не дуже справедливим.

Коли держава просить затягнути пояси, то люди мають особливо звертати увагу на питання справедливості. І так, під час війни не можна уникнути затягування поясів. Але можна уникнути відвертої несправедливості. І синхронізація давно назрілих реформ, які потрібно було робити два, п'ять, сім, 15 років тому, і підняття податків може стати демонстрацією того, що влада розуміє важливість справедливості.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати