Спочатку по бізнесу вдарять "карантином вихідного дня". За місяць зрозуміють, що це не працює. І тоді доб'ють його повноцінним локдауном

Мазохізм вихідного дня.

І знову про проблеми з логікою в нашому королівстві. Отже. Завдання. Влада хоче вберегти бізнес. І влада хоче врятувати від колапсу українську медицину.

Рішення – Україна готова ввести "карантин вихідного дня", який не зупинить епідемії, але вдарить по бізнесу. Геніальне рішення.

В Україні відбувається неконтрольоване зростання захворюваності. Це факт. І медицина на межі. Це теж факт. Не будемо зараз шукати відповіді на запитання, чому так вийшло, що хвиля епідемії застала нас зненацька, хоч ми як майстри з боротьби з коронавірусом готувалися до цього дев'ять місяців. Так вийшло.

Отже, іде різке зростання захворюваності. Чи зупинимо ми його "карантином вихідного дня", закривши на вихідні торгові центри, ресторани й інші бізнеси зі сфери послуг? Водночас основними джерелами передавання є квартири, клуби й церкви. Запитання риторичне. Плюс, багато хто з тих, кому потрібен шопінг, підуть не у вихідні, а в будні. Але. У вихідні у вас було два дні, а в будні – кілька годин. Увага, запитання. У якому випадку щільність буде більшою? І так, навряд чи хтось закриє церкву, куди всі підуть у неділю і там співатимуть. Як і всі підуть на концерти в четвер і п'ятницю.

Отже, "карантин вихідного дня" не зможе суттєво вплинути на динаміку вірусу. Це несерйозно, імітація бурхливої діяльності, але не більше.

Проте по бізнесу він якраз ударить. 50% виторгу непродуктового ритейлу припадає на вихідні. Навіть якщо якийсь відсоток цих продажів перейде на будні. Водночас, навіть якщо на будні перейде 5% продажів, вони утворять натовп, як 50%, просто тому що у нас є вузьке горлечко вечора буднього дня.

Ресторани і кафе теж сильно постраждають. У них теж вихідні дають левову частину виторгу. І найобразливіше, що постраждають ні за що. Тому що це не допоможе зупинити неконтрольоване зростання епідемії.

Що буде в підсумку? Спочатку по бізнесу вдарять "карантином вихідного дня". Мине місяць – і зрозуміють, що це не працює. І тоді бізнес доб'ють повноцінним локдауном. Контрольний. У голову.

Нерозумно? Еге ж. Стандартно.

Локдаун – це останній крок, на який має зважитися держава. І головна вимога до нього – це ефективність. Щоб бізнес не страждав просто тому, що якомусь чиновнику захотілося прикрити свій зад. А саме такий вигляд має "карантин вихідного дня". І так, фонд коронавірусний потрібен якраз для такого моменту. Допомагати тим, хто страждає від локдауну. Але це вже з розряду фантастики.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора