Майбутнє Росії не може бути імперським – імперіям не місце у XXI столітті, особливо імперіям із кривавим минулим, сьогоденням і майбутнім. Дуже важливо розуміти, що перший крок у майбутнє – це перезаснування країни. Зрозуміло, після воєнної поразки й на добровільній основі. Я знаю, що є певні наслідки такого результату: усі частини величезної країни, які відкололися, навряд чи оберуть курс на демократію. Але будь-яка спроба запобігти відокремленню тих частин Росії, які цього хочуть, означає, що "велика Росія" й далі відтворюватиме імперську матрицю. Нам здавалося, що імперія померла, коли розвалився СРСР, але насправді імперія лише зменшилася в розмірах зі збереженим москвоцентризмом. Сьогодні ми бачимо, як цей москвоцентризм втягнув у себе економічні й політичні ресурси, зіштовхнувши Росію в катастрофу, кульмінацією якої стала жахлива злочинна війна.
Сьогодні перед нами постає питання: що важливіше – нинішні кордони чи нова геополітична реальність, за якої мають залишитися ті території та їхні жителі, які готові жити за новими законами? Треба починати із пріоритетів – майбутнє Росії, а також її територія не є першорядною темою. Принципово важливим є устрій частин Росії, готових будувати країну, яка буде частиною північноатлантичного геополітичного простору. Я вважаю, така інтеграція можлива, хоча багато хто переконаний, що шанси збереження більшості російських територій украй низькі й на їхньому місці з'явиться 30 нових держав. Я в повному краху країни не так сильно впевнений, але також очевидно, що всередині сьогоднішньої російської імперії перебуває значна кількість людей і територіальних утворень, які хочуть будувати своє життя самостійно, незважаючи на економічні й політичні труднощі.
На жаль, російська опозиція досі не готова до серйозного обговорення "дорожньої карти" перебудови Росії. Головною проблемою опозиціонерів є їхнє мислення електоральними категоріями: "А що скаже російський виборець, коли ми балотуватимемося?" Такий підхід нічого, крім приголомшення, не викликає. Триває жахлива війна! Які можуть бути вибори? Особливо пригнічує той факт, що ці "опозиціонери" у спробі "не налякати електорат" не хочуть говорити про те, що десятки мільйонів російських громадян відповідальні за злочини в Україні – так само, як свого часу відповідали за злочини нацистів німці. На жаль, у лавах опозиції бракує критичної маси тих, хто готовий підійти до дзеркала і сказати: "Так, ми відповідальні за це".
Неважливо, що думають російські громадяни, нам потрібно дати своє бачення майбутньої Росії. Але спроба розпочати таку розмову наштовхується на "обережний відхід убік". Ми, як і раніше, зважаємо на думку "електорату", який нібито має "історичну пам'ять". "Історичну пам'ять" СРСР? Чи, можливо, Російської імперії? У цієї "пам'яті" немає жодного майбутнього. Вона може бути музейною, але це не той музейний експонат, яким потрібно пишатися.
Ми маємо визнати факт, що Путін розпочав війну не на рівному місці – у Путіна була і є підтримка. Цілком очевидно, що більшість населення його дії справді схвалює, хай і в пасивній формі. Ідея імперії буде живою, поки її не буде ліквідовано у свідомості людей. Якщо цього не станеться – жодного майбутнього в територіально-державного утворення під назвою "Росія" немає.
Джерело: Гарри Каспаров / Facebook