91 країна світу зобов'язалася припинити використовувати харчові продукти як знаряддя війни. Росії в документі не згадано

4 серпня 2023, 17:31

Этот материал также можно прочитать на русском

91 країна світу зобов'язалася припинити використовувати харчові продукти як знаряддя війни. Росії в документі не згадано

Комюніке опублікували після відкритих дебатів у Раді Безпеки ООН
Фото: ЕРА

Державний секретар США Ентоні Блінкен 3 серпня після відкритих дебатів у Раді Безпеки ООН про голод і спричинену конфліктами глобальну продовольчу безпеку повідомив, що у спільному комюніке понад 90 держав зобов'язалися не використовувати продовольства як зброю. Стенограму опублікували на сайті Держдепартаменту США.

"Дедалі частіше бачимо, як їжу використовують як знаряддя війни, як важіль тиску, з політичою метою в конфлікті за конфліктом. Отже, ми хотіли зосередити увагу на обох цих проблемах: зростання відсутності продовольчої безпеки й водночас використання харчових продуктів як знаряддя війни. Щойно 91 країна у спільному комюніке зобов'язалася припинити використання харчових продуктів як знаряддя війни", – сказав він.

Американський дипломат назвав це "уже потужною заявою" і закликав приєднатися до комюніке інші країни.

У комюніке, опублікованому на сайті ООН, вказано, що документ підготували Сполучені Штати. У його тексті немає згадок про країни, які загрожують продовольчій безпеці.

Серед тих, хто підписався під комюніке, – Україна, Франція, Німеччина, Великобританія тощо.

"Протягом останніх років ми спостерігаємо майже ідеальний шторм, який поєднує зміни клімату, COVID, а тепер, особливо, конфлікт, який призводить до відсутності продовольчої безпеки. Наразі приблизно 260 млн людей у всьому світі відчувають гострий брак продовольства. І зі свого боку ця відсутність продовольчої безпеки сама собою призводить до конфлікту, призводить до вимушеної міграції", – вважає Блінкен.

Він наголосив, що найгостріше ця проблема виявляється в Україні, проти якої Росія розпочала агресію та блокує її морські порти. Отже, Україна не може постачати зерно до країн, для яких була головним постачальником агропродукції.

"Поки діяла [Чорноморська зернова] угода, понад 30 млн тонн зерна вивезли з України на ринки по всьому світу. [...] Це еквівалентно 18 млрд буханців хліба. Кілька тижнів тому Росія розірвала цю угоду. Наслідком стало зростання цін по всьому світу. [...] Росія не лише розірвала угоду, вона навмисне атакує продовольчі склади в Україні – буквально знищує харчові продукти, а також засоби для їхнього виробництва, водночас наражаючи на ризик порти й морські шляхи, щоб так запобігти доправленню цієї продукції з України до людей, які її потребують. Ми почули хор засудження цих дій з усього світу та сильне бажання багатьох країн, щоб цю домовленість повернули", – сказав Блінкен.

3 серпня він також закликав членів ООН вплинути на країну-агресора Росію, щоб вона припинила використовувати Чорне море для свого шантажу.

Контекст

Росія блокувала вивезення української продукції з морських портів після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

22 липня 2022 року в Туреччині відбулося підписання угод про морський експорт українського зерна із трьох портів – Одеса, Чорноморськ і Південний. Україна підписала документ із Туреччиною й ООН, Росія дзеркально зробила те саме. Угода набула чинності 1 серпня. "Зернову угоду" кілька разів продовжували, востаннє – до 18 липня 2023 року.

17 липня у Кремлі заявили, що "фактично чорноморські домовленості припинили свою дію".

Водночас президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 липня висловив думку, що президент країни-агресора Володимир Путін хотів би продовження роботи "зернової угоди". Він наголосив, що обговорить питання продовження ініціативи на зустрічі з Путіним. Генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив 17 липня, що надіслав Путіну листа з новою пропозицією, щоб продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи.

Президент України Володимир Зеленський запропонував Гутеррішу й Ердогану продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без РФ.

У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" в разі продовження "зернової угоди" без РФ.

Після закінчення строку дії угоди Росія завдала низки ударів по портових містах України, знищивши сільськогосподарську інфраструктуру й зерно.

19 липня РФ заявила, що у зв'язку з виходом із "зернової угоди" вона вважатиме всі судна, які прямують в акваторії Чорного моря в українські порти, потенційними перевізниками вантажів військового призначення. 20 липня Міністерство оборони України повідомило, що Україна із 21 липня розглядатиме всі судна, які прямуватимуть Чорним морем у напрямку морських портів країни-агресора РФ і українських морських портів на окупованих територіях, як такі, що перевозять вантажі військового призначення.

Росія ООН продукти Ентоні Блінкен конфлікт державний секретар