Це буде 10-річчя скорботи і ганьби. Скорботи за жертвами російської агресії і ганьби світової спільноти, яка виявилася безсилою їй запобігти і покарати агресора так, щоб у нього надалі ніколи не виникало бажання розв'язувати війну. 8 серпня виповнюється 10 років від початку російсько-грузинської війни, епіцентром якої стало збройне протистояння влади із сепаратистами в грузинському регіоні Південна Осетія. У воєнних діях проти Грузії, окрім збройних формувань сепаратистів, підтримуваних Кремлем, брали участь і регулярні частини російської армії.
Усю цю воєнну кампанію РФ проти незалежної грузинської держави супроводжували до болю знайомі заяви про "ихтамнет" укупі з шокуючою антигрузинською істерією по всій російській телеканалізації. Дійшло до того, що глашатаї брехні звинуватили Грузію в обстрілі її власної території, у спробі відновити свою територіальну цілісність після чергової, свідомої, провокації з боку сепаратистів.
У підсумку шокована Європа спостерігала за тим, як Росія бомбардувала грузинські міста, військові бази та об'єкти цивільної інфраструктури, а також залучила свої військово-морські сили. Морська піхота Чорноморського флоту зайняла головний порт Грузії Поті і знищила на рейді всі грузинські катери та кораблі, які мали військове позначення, включно із суднами прикордонників.
Російські війська просувалися вглиб грузинської території – було зайнято міста Горі, Сенакі, було відрізано стратегічну дорогу, що з'єднує Західну і Східну Грузію. Російські загарбники йшли на Тбілісі, знищуючи все на своєму шляху. Так зрештою вдалося уникнути найгіршого для Грузії і найбажанішого для РФ сценарію, який полягав у встановленні російського прапора у Тбілісі, ліквідації грузинської державності та полоні президента Грузії Михайла Саакашвілі.
Не змовчало небагато. До честі президента України Віктора Ющенка, він був одним із тих небагатьох. Я чудово пам'ятаю, що 12 серпня 2008 року разом із президентами Польщі, Литви, а також прем'єр-міністрами Латвії й Естонії він приїхав із візитом у Тбілісі, щоб висловити свою підтримку Грузії. Ющенко тоді виступив на мітингу у Тбілісі. "Сьогодні тут, у найтяжчі часи для Грузії, ми говоримо, що ви маєте право на свободу, право на незалежність", – заявив тоді він.
На жаль, минуло зовсім небагато часу, і російські агресори поставили під сумнів право України й українців на свободу і незалежність. Вони анексували Крим, розв'язали війну на Донбасі, на якій майже щодня гинуть найкращі сини нашої країни.
Сталося це насамперед через боягузтво провідних світових держав. Вони не виступили єдиним фронтом проти російської агресії в Грузії, не надали військової підтримки грузинській державі. Вони навіть не спромоглися запровадити санкції проти Росії за цей воєнний злочин, за визнання "незалежності" сепаратистів із Південної Осетії та Абхазії. Така їхня поведінка дала привід керівництву Росії вважати, що їм тепер дозволено все.
Україні надто дорого обійшлося ця боягузтво провідних світових держав. Але ми вистояли. І ми обов'язково переможемо. Тому що за нами правда, сила духу, любов до Батьківщини. Слава Україні!
Джерело: "ГОРДОН"