+10 Київ
Є відома східна приказка: "Скільки не кажи "халва" – у роті солодше не стане". Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, батьком якого є тбіліський вірменин на прізвище Калантарян, як людина східної крові напевно знайомий із цією приказкою. Проте він усіляко намагається довести протилежне, сподіваючись на те, що нескінченне проголошення антиукраїнських мантр приведе до того, що в роті у нього, чи на душі, стане солодше й тепліше.
"Україна фактично позбулася незалежності і національної економіки через спричинену низкою західних держав на чолі зі США внутрішню кризу", – бадьоро заявив Лавров в інтерв'ю італійському журналу Panorma. А ще він додав про "де-факто втрату незалежності, страждання людей, розвал народного господарства країни, яка мала всі можливості стати у Європі однією з найстабільніших і економічно найміцніших".
Власне, Лавров уже вписав своє ім'я в історію сучасної Росії. Так, як автор відомого, але короткого висловлювання – характеристики людей, які йому не сподобалися. Ага, я про дебілів, але без продовження словосполучення із цим "епітетом". Ну, я не російський дипломат, на щастя, щоб таке говорити.
На щастя, я живу в Україні. І ось спеціально для Лаврова уточню, що не бачу тут втрати незалежності. Я багато того, що є звичним для Росії, не бачу в Україні. Наприклад, тотальної брехні і зомбування населення за допомогою телебачення. І ксенофобії тут немає. В Україні, на відміну від Росії, немає "свят" типу Дня десантника, який би перетворювався на тотальну пиятику ряджених мордоворотів із подальшим їх "героїчним" походом у пошуках "осіб кавказької національності".
В Україні взагалі не вживають цього терміну. Громадяни різних національностей, які тут проживають, спільно прагнуть вирішувати всі проблеми, що стоять перед Україною. У міру сил і можливостей. Зокрема і зі зброєю в руках на Донбасі. Тому самому, який Росія і "підпалила". Після анексії Криму це сталося, пане Лавров, якщо ви і це забули. Тож недоречні ваші слова.
Але й радість ваша передчасна. Україна відновить свою територіальну цілісність, поверне контроль над Донбасом, та й Крим знову стане українським. Усе це – питання часу. Який працює не на Росію. Яка вже є державою-ізгоєм, дипломатів якої висилають із найрізноманітніших країн світу, проти якої введено санкції, що вже призвели до різкого падіння рівня життя росіян на із високими світовими цінами на нафту.
Час працює на Україну, яка вибралася з "братніх обіймів" Росії. Упевнений, що вже за 5–10 років усе це стане настільки очевидним, що всі будуть дивуватися щодо нинішніх промов Лаврова та інших російських політиків, які намагаються відчути смак халви у роті за допомогою простого і численного повторювання цього слова. Правда, не впевнений, що до того часу сам пан Лавров де-факто буде жити в Росії. Адже йому є куди летіти. Наприклад, до дочки у США. Звідти, можливо, йому буде простіше милуватися плодами своєї діяльності.
Джерело: "ГОРДОН"
