+14 Київ
1 червня святкують Міжнародний день захисту дітей. І слово "захист" необхідно розуміти буквально. Проблеми фізичного і психологічного, зокрема сексуального, насильства над дітьми стоять дуже гостро. Особливо не в найблагополучніших умовах. Але ж на нашій планеті нараховують 2,2 млрд дітей, із яких приблизно 2 млрд живуть у так званих країнах, що розвиваються. Такі дані наводить міжнародна неурядова організація Humanium, яка відстежує порушення прав дітей у всьому світі.
Ще одна велика проблема – використання дитячої праці.
Приблизно 152 млн дітей у світі (це майже кожен 10-й) змушені працювати, причому половина з них – у небезпечних умовах. "Якою б не була причина, дитяча праця посилює соціальну нерівність і дискримінацію, позбавляє дівчаток і хлопчиків дитинства", – заявляють у Дитячому фонді ООН.
І, звичайно ж, головна проблема – це збройні конфлікти. На сьогодні, за оцінками фахівців, понад 400 млн дітей у всьому світі живуть у країнах, яких торкнулися насильницькі конфлікти. Багато з них водночас мають примусово переселюватися або переміщуватися, залишаються сиротами. На превеликий жаль, ця біда разом із російською агресією прийшла й в Україну.
За даними моніторингової місії ООН, із початку воєнних дій на Донбасі загинуло майже півтори сотні дітей (147 неповнолітніх за даними станом на 2020 рік), ще приблизно 400 було поранено. А загалом, за оцінками ООН, конфлікт торкнувся 500 тис. українських дітей.
Це жахливо, і Україні разом із нашими союзниками й партнерами необхідно зробити все, щоб не допустити ескалації війни з боку РФ і терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР", якими вона керує, які фінансує й наповнює.
А глобально, і це, на мій погляд, найважливіше – ми маємо побудувати таку Україну, де наші з вами діти будуть жити й розвиватися в любові, достатку та безпеці. Де їм буде доступно чудове майбутнє, для досягнення якого потрібно добре вчитися й бути гідними людьми, а не просто народитися в сім'ї олігарха чи чиновника.
Де буде мирне небо над головою. Мирне – у повному розумінні слова. Коли не летять бомби і снаряди, а правителі, які втратили розум, не захоплювали іноземних цивільних літаків із метою відправити до в'язниці і зламати борця з їхньою злочинною диктатурою. Молодика, чиї батьки тепер божеволіють, оскільки його життя висить на волосині. Але ж провина цього 26-річного хлопця лише в тому, що його сайт координував дії протестувальників проти узурпації влади нелегітимним квазіпрезидентом. Він не піднімав збройного повстання, а просто допомагав мирному протесту й доносив правду про звірства білоруських силовиків.
Ми маємо побудувати країну, де шанують демократичні цінності, а на чолі стоять права і свободи людини, де панує верховенство права і вже ніколи не буде права верхів пригнічувати та репресувати, як це сьогодні відбувається за путінського режиму, який б'є і кидає за ґрати тисячі російських студентів за спробу інакомислення. І цей режим не припиняє намагатися нав'язати нам свої потворні правила.
Ми маємо побудувати Україну, з якої молодь не їде в пошуках кращої долі, тому що в такій Україні хочеться жити!
Джерело: Європейський шлях України / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
