0 Київ
Вибори перетворюються на боротьбу нових репутацій і нових організацій.
Святослав Вакарчук презентував нову партію, і майбутня парламентська кампанія має всі шанси стати протистоянням двох політичних проектів – артиста Зеленського та партії артиста Вакарчука. Вони мають шанси стати основними гравцями на виборах, очолити партійні рейтинги – хоча, безумовно, рейтингові аванси треба виправдати і відпрацювати під час кампанії, нічого гарантованого немає.
Висунення Зеленського і Вакарчука – це дуже антиросійський та антитоталітарний феномен. В Україні можливо те, що неможливо у сусідній царській федерації. Громадянське суспільство надає підтримку людям, які уособлюють антисистемність, не пов'язані з державою, популярність яких базується не на владі.
У сучасному інформаційному суспільстві репутаційний капітал є головною політичною цінністю. Це стрижень, без якого найтехнологічніший політичний проект не може злетіти.
Відкритість, прозорість, зрозумілість. Це складники частини нового лідерства. Безумовно, перевагу здобуде той, хто до рейтингу, популярності і довіри додасть здатність об'єднувати, структуру управління, яка може реалізувати плани, конкретні кроки і дії. Якісні комунікації, команда, здатна створити довіру, стратегії структурних змін.
Гостра політична конкуренція на парламентських виборах створить нову реальність. Думаю, партія Вакарчука має шанси об'єднати під своїм прапором дуже багато проєвропейських демократичних проектів, якщо, звісно, стратегію об'єднання проводитимуть. Вакарчук має змогу об'єднати навколо себе опозицію новому президентові Зеленському і його партії "Слуга народу". Звичайно, водночас Святослав завдасть удару по планах Петра Порошенка, який має намір повернутися у владу на парламентських виборах із новим проектом політичної партії.
Але і політичну карту загалом буде перекроєно. Гострий запит на зміни вимагає презентації людей майбутнього. Водночас, думаю, попит буде на нові проекти і на певну кількість тих політиків, які зараз в уряді та парламенті. Думаю, що нові проекти будуть усе одно змушені опиратися на деяких професійних політиків, які вже мають досвід роботи у владі і не засвічені у великих корупційних скандалах. Тому що політика потребує провайдерів у багатьох сферах, запити суспільства ускладнюються, потрібні люди, здатні будувати політичні партії, які діють постійно, працювати в регіонах, готувати проекти рішень та їх виконувати. У нас ще занадто маленький політичний клас, занадто мало управлінців, занадто мало комунікаторів. Вибори-2019 демонструють низьку професійну компетентність влади і політичної системи, її вразливість.
Звичайно, енергію багатьох чинних політиків та їхні ресурси буде спрямовано на отримання персонального прихистку на мажоритарних округах. Сьогодні нова політика – це значить думати гнучкіше і будувати міцніше. Так, лідерство сьогодні – це не харизма і щохвилинні рішення – це прапор. Тому що центром планування політики у новому світі буде не лідер, а її споживач.
Нова політична стратегія має починатися з пропозиції майбутнього для звичайного виборця і громадянина. Будь-яка ініціатива, споживач якої не бачить перспективи для себе, приречена на провал. І те, що популярність та довіра до Зеленського і Вакарчука сьогодні робить їх фаворитами, завтра може зробити їх ще уразливішими. Тому що влада – це кредит довіри, який дисконтується з першого дня, і, навіть зберігаючи владу, можна дуже швидко стати політичним банкрутом.
Джерело: Юрий Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
