Розробка нових зразків бойової техніки більш ефективна в умовах приватних підприємств

Джерело: Юрій Бутусов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Зустрічався з колективом інженерної групи "Арей". Унікальний волонтерський колектив, який відпахав три роки війни, допомагаючи полку НГУ "Азов", тепер самостійно організував дослідне виробництво у 13-му цеху заводу "Атек" у Києві. Сподіваюся, якомога скоріше будуть завершені всі судові процеси, буде виконане рішення суду, і цех разом з обладнанням перестане бути предметом суперечок між власниками.

"Арей" сьогодні – це передусім 14 інженерів, а також висококваліфіковані робітники, які займаються розробкою сучасної бронетехніки під загальним керівництвом колишнього головного конструктора танкового КБ заводу імені Малишева – М. Степанова. Головним інженером групи нині є Сергій Степанов – син відомого конструктора, по-хорошому одержима цією роботою людина. А волонтерську частину "Арея" очолює Світлана Ковалевська-Зварич.

Волонтерством, утім, це вже не є у звичайному розумінні. Група реалізує довгострокові проекти на професійному рівні. Закупили значну кількість обладнання, так, не найновішого, але цілком достатнього для виконання завдань, яке дасть змогу забезпечити малосерійне виробництво на "Атеку".

Група розробляє повну лінійку бронетехніки для озброєння ЗСУ. В Україні є приватні компанії, які займаються розробленням та виробництвом легких та важких бронеавтомобілів – "Козак", "Варта", "Богдан". Цікаві модернізації бронетехніки робить "Техноімпекс".

Але "Арей" працює на тих нішах, на яких не працює більше ніхто. Найбільшу увагу привертає глибока модернізація танка Т-64БВ – проект "Тірекс". Це концептуально дуже цікава розробка. Безумовно, оцінюючи безліч новаторських рішень "Тірекса", треба буде врахувати критерій "вартість–ефективність" такої глибокої модернізації. Але можна обговорювати, пройде "Тірекс" військові випробування чи ні, чи піде він у велику серію в "Держоборонзамовлення", проте будівництво дослідного зразка, безумовно, становить великий інтерес.

"Тірекс" зберіг тільки корпус, гармату та двигун Т-64. Усе інше за проектом підлягає модернізації.

Глобальної переробки зазнає бойове відділення. Башта стає безлюдною. Вагу зменшують завдяки зменшенню товщини бронезахисту вежі – це виправдано, оскільки сучасні кумулятивні бойові частини лоб танка все одно впевнено вражають без прикриття динамічним захистом. Захищеність забезпечують насамперед для екіпажу танка. На танк ставлять новий допоміжний енергоагрегат, електронну систему управління, електронну систему спостереження, нову електронну систему управління вогнем. Значно підвищують захищеність екіпажу у броньовий капсулі. Дуже важливо, що інженери обіцяють покращення умов роботи для екіпажу – а це в локальній війні має важливе значення для збереження високої боєздатності екіпажу. Збільшують внутрішній об'єм, поліпшують умови – за проектом у танку замінюють усю начинку на сучасне обладнання, більш легке та компактне, витягують 16 кілометрів проводів.

Водночас масу танка зменшать на 2–3 тонни, завдяки цьому зростає швидкість і маневреність. Проект "Тірекс" уже вийшов далеко з етапу ескізів – готова значна частина розрахунково-конструкторської документації.
Також досить цікава розробка "Арея" – глибока модернізація БРДМ-2 – проект "Гекон". Бронекорпусів БРДМ у нас ще багато на складах, потреби в легкій бронетехніці величезні, і безумовно, що вартість модернізації значно менша за вартість повністю нової машини. "Гекон" уже презентували на виставці в Києві у 2016-му, його вартість – приблизно 3 мільйони гривень.

Також у залізі вже виконаний зразок дослідної важкої БМП "Азовець". Також в ескізах середня гусенична БМП, а також середня і важкі колісні БМП.

Робота ІГ "Арей" – це унікальний проект для України, якими досі багата наша країна та наше суспільство. У межах чинної державної системи, скутої бюрократією, інерцією, корупцією, розробка нових зразків бойової техніки більш ефективна в умовах приватних підприємств і ось таких професійних волонтерських конструкторських бюро. Я не вважаю це проблемою – на мій погляд, дослідження та дослідні розробки якраз цілком логічно робити зусиллями невеликих новаторських КБ, у наших умовах це дає змогу самостійно створювати колектив, необхідний для якнайшвидшої реалізації проектів. Наука та технології змінюються дуже швидко – те, що вчора було стандартом, сьогодні вже архаїка.

Приємно було обговорювати проекти нових бойових машин. Сподіваюся, що група "Арей" зможе реалізуватися не тільки в дослідних зразках, але й у серійних машинах. Усе, що роблять ці талановиті люди, – це майбутнє.