$38.42 €41.71
menu closed
menu open
weather +4 Київ
Олексій Кущ
ОЛЕКСІЙ КУЩ

Український економіст, фінансовий аналітик

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

"Казус Ігнатенка": чи відповідатимуть банки за виведення військових грошей?

Майже всі злочини світу можна розкрити, вивчаючи банківські прибуткові й видаткові ордери. І майже кожен злочин має свій чіткий фінансовий слід. Якщо є правопорушення, то має бути і той, кому це вигідно. Приблизно так ділився зі мною своїм досвідом один знайомий убезівець (працівник УБЕЗ – управління боротьби з економічними злочинами) у далеких 90-х роках.

Відтоді майже нічого не змінилося – хіба фінансовий слід став цифровим і вивчати треба не касові ордери, а трансакції по рахунках і криптогаманці.

Насправді це жахливо, але це достеменний факт – навіть під час війни в нас є корупція. І це вже не "бізнес на крові", а грабіж серед моря крові та страждань цілого народу.

Давайте вивчати ці цифрові сліди.

За даними Міністерства фінансів, із 1 січня 2022 року до 1 травня 2023 року прострочена дебіторська заборгованість, що виникла у зв’язку з невиконанням контрактів, укладених Міноборони, зросла на 33,2 млрд грн – до 36,3 млрд грн.

Тобто за всі попередні роки "прострочка" становила лише 3,1 млрд – і тут такий стрибок. Звичайно, зіграло свою роль і зростання оборонних закупівель під час повномасштабної війни, але ж збільшення простроченої заборгованості у 10 разів пояснити лише цією причиною не можна.

Це підтверджує і той факт, що Міноборони вже подало позови на своїх несумлінних контрагентів на загальну суму 8,9 млрд грн.

Журналісти вже підрахували, що на загальну вартість "прострочки" (понад 30 млрд грн) можна було завезти для потреб ЗСУ 3 тис. канадських бронемашин Senator або приблизно 5 тис. протитанкових ракетних комплексів FGM-148 Javelin.

Більше деталей наводять журналісти у своєму розслідуванні щодо польської компанії "Alfa Sp z o.o.". Ця компанія прострочила постачання зброї в Україну.

Польська Alfa займається неспеціалізованою гуртовою торгівлею, не оприлюднює податкової звітності й навіть фігурувала у кримінальному провадженні за фактом постачання неякісної амуніції.

Але це не завадило цій компанії укласти договори з Міноборони, за якими й виникла дебіторська заборгованість перед нашим військовим відомством на суму майже €96 млн.

Зараз розслідування цієї справи веде Національне антикорупційне бюро України, яке, посилаючись на таємницю слідства, відмовляється оприлюднювати більш детальну інформацію.

У цьому контексті необхідно дуже ретельно вивчити роль державних банків у проведенні зазначених вище трансакцій.

Той, хто хоч раз стикався з нашими банками, проводячи платежі за кордон, знає, що валютний контроль банку і фінансовий моніторинг не тільки вивчають самі контракти із закордонними контрагентами, але й перевіряють їх стосовно таких індикаторів, як "ділова ціль" та "економічна доцільність".

Окрім того, фінансовий моніторинг перевіряє й ділову репутацію самого контрагента та банку, який його обслуговує.

Іноді клієнтів примушують принести в банк цілий стос підтверджувальних документів, мало не медичні аналізи.

Зрозуміло, що, коли йдеться про платежі на сотні мільйонів доларів чи євро, такий контроль ще прискіпливіший. Особливо стосовно контрактів на постачання зброї.

Хто ж ці люди в державних банках? Візьмемо головний державний банк у сегменті обслуговування державних експортно-імпортних контрактів – "Укрексімбанк". Уповноважений на обслуговування військових контрактів.

На його сайті можна знайти наступну інформацію: "Олександр Ігнатенко був призначений на посаду члена правління банку 30 березня 2020 року й відповідав, зокрема, за реалізацію стратегії банку в частині розвитку клієнтів – юридичних осіб. Член правління АТ "Укрексімбанк" Олександр Ігнатенко звільнився із займаної посади за власною ініціативою 16 серпня 2023 року".   

До речі, зараз Ігнатенко проходить у справі "Укргазбанку" і співпрацює зі слідством.

То чому одразу не провести розслідування проблемної заборгованості Міноборони, особливо за тими контрактами, які обслуговували в "Укрексімбанку" під час перебування на посаді члена правління Ігнатенка (увесь 2022 рік і січень – серпень 2023 року)?

Адже саме Ігнатенко відповідав за корпоративний сектор, тобто платежі клієнтів банку за імпортними контрактами на постачання в Україну зброї були й у його зоні відповідальності.

Зараз Ігнатенко пішов на угоду зі слідством у справі "Укргазбанку". На чому ж його могли "поламати" слідчі? Журналіст Сергій Лямець висунув версію, що це міг бути скандальний кредит, виданий під купівлю корпоративних прав київського торговельного центру Sky Mall.

У мене є оприлюднена довідка Наглядової ради "Укрексімбанку" із цього приводу:

Довідка

"…АТ "Укрексімбанк" було прийнято рішення про відкриття для ТОВ "Оптова мережа 2011" і ТОВ "Славіан" (позичальники) генеральної кредитної угоди з лімітом $60 млн для загального проєкту у $80 млн для реалізації угоди з купівлі-продажу Брюховецьким С.Г. ТРЦ Sky Mall у поточного UBO бізнесу.

За таким кредитом у $60 млн:

1) $39 млн пішло на рефінансування кредитних зобов’язань ТОВ "Оптова мережа 2011" у двох українських та одному європейському банку;

2) $21 млн на придбання корпоративних прав і завершення угоди по продажу Sky Mall.

Щодо статусу Брюховецького С.Г.

У матеріалах кредитної справи є копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

При проведенні процедур KYC (Know Your Customer) було проведено аналіз володіння бенефіціарним власником Брюховецьким С.Г. корпоративними правами та виявлено факт володіння корпоративними правами (частками в статутному фонді, усі менше ніж 100%) трьох компаній, зареєстрованих на не підконтрольних уряду України територіях.

ТОВ "Горспецліфіт" (34657731), дата реєстрації – 23 листопада 2006 року, місцезнаходження юридичної особи – Україна, 84630, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Вознесенського, будинок 20, не працюючий (фінансова звітність не подається), місцезнаходження реєстраційної справи – Горлівське міське управління юстиції, Брюховецький Сергій Григорович має частку володіння 50%.

ТОВ "Спецреммаш" (34782555), дата реєстрації – 31 січня 2007 року, місцезнаходження юридичної особи – Україна, 84630, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Вознесенського, будинок 20, не працюючий, місцезнаходження реєстраційної справи – Горлівське міське управління юстиції, Брюховецький Сергій Григорович має частку володіння 16,6648%.

ТОВ "Східний Донбас" (30670226), дата реєстрації – 2 грудня 1999 року, місцезнаходження юридичної особи – Україна, 84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок 34, Брюховецький Сергій Григорович мав долю володіння 46,5409%, припинена діяльність – 7 вересня 2011 року".

На думку спостережної ради "Укрексімбанку", вказана інформація не є приводом для відмови в наданні $60 млн кредитних коштів державного банку.

Серед версій, чому Ігнатенка, умовно кажучи, "поламали" силовики, можна розглянути й версію з простроченими контрактами на купівлю товарів для Міноборони.

Адже справа з кредитом на придбання Sky Mall, хоч вона і стала опосередковано причиною відставки з посади колишнього керівника "Укрексімбанку" (через запитання журналістів і реакцію на них), але це вже відіграна партія, яку під час війни ніхто не згадує.

А от версія з контрактами Міноборони може бути як мінімум розглянута. Адже правда це чи ні, може показати лише слідство. Ми поки розглядаємо можливі, гіпотетичні версії.

Сили за цією справою стоять вельми потужні.

Ну а поки Ігнатенко пішов на угоду зі слідством чи то, як повідомляло НАБУ, під "компенсацію" у 35 млн грн невідомо кому й на яких умовах з урахуванням того, що у справі немає потерпілого, чи то під донат у 15 млн грн у спеціальний благодійний фонд на виробництво дронів (цікаво, а чому не в державний бюджет), як повідомляла пізніше САП.

Вказані гроші в нього, мабуть, є. Бо заставу в 40 млн грн сплатили швидко. Меншу частину сам Ігнатенко і троє фізосіб, більшу – маловідома ТОВ "Флайбрідж". Як вона може бути пов'язана з Ігнатенком? Оpendatabot надає таку інформацію: власником компанії є АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орексім". Кінцевий бенефіціарний власник і засновник – Будник Юрій Володимирович. Спеціалізація – торгівля зерном. За 2022 рік компанія отримала збиток у розмірі понад 21 млн грн.

Ті ж самі учасники фігурують, за даними Оpendatabot, й у структурі власності Стивідорної інвестиційної компанії. У якій 12% корпоративних прав належать... Олександру Ігнатенку. Пазл склався. Стивідорний бізнес – це портові послуги, які тісно пов'язані з торгівлею зерном. Який стосунок державний банкір Ігнатенко має до стивідорного бізнесу, торгівлі зерном? Сума самої частки не є великою, але тут питання в тому, чому Ігнатенка "пустили" в цей бізнес? Це ж не акції на фондовій біржі. Які послуги міг надати для такого бізнесу державний банкір, керуючи корпоративним сектором у державному банку? Питання риторичне.

Але відповідь на нього мають дати уповноважені державні органи – НАБУ, САП, НАЗК та інші. Перш за все виявити, чи не було в такому поєднанні державного банківництва та приватного бізнесу конфлікту інтересів. А також дати чітку відповідь: чи не був продаж топменеджеру державного банку (і банку із часткою державної участі) частки в потенційно мегаприбутковому стивідорному бізнесі своєрідним "завуальованим хабарем"? Це дуже важливі запитання до правоохоронних органів.

Але якщо повернутися до теми нашої статті, то виходить дивна картина. Однією рукою НАБУ перекваліфіковує справу "Укргазу" з розтрати на  злочинне угруповання, а другою – погоджує службову недбалість ексзаступнику голови цього банку і звільняє його.

І все це заради того, що з Ігнатенка "будуть робити" головного свідка у справі колишнього керівника НБУ Кирила Шевченка. Щоб Ігнатенко дав свідчення  – "такі, які треба, свідчення".

Але чи можуть бути такі свідчення такого свідка об’єктивними? Питання риторичне.

Джерело: site.ua

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Матеріали за темою