ГОРДОН
 
 
Леонід Швець

Український журналіст.

Трамп – один із найбільш непопулярних президентів за всю історію США. Але в демократів відсутня фігура, яка б переконливо його "зробила"

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

У США зараз судять 52-річного жителя Арізони Яна Пітера Мейстера, який зателефонував у вашингтонський офіс Адама Шиффа, обклав конгресмена матом і пообіцяв "знести йому голову". Коли Мейстера затримали, у будинку виявили цілий арсенал незареєстрованої зброї. Позиція захисту: чоловік був сильно п'яний і надивився Fox News.

Справа в тому, що Адам Шифф – глава комітету з розвідки нижньої палати конгресу, який запустив розслідування, що призвело до імпічменту Трампа, а під час самої процедури імпічменту став головним обвинувачем президента. Fox News – улюблений телеканал Дональда Трампа, на якому той неодноразово заявляв, що Шифф "хвора людина" і його потрібно судити за державну зраду. Чи дивно, що знайшовся справжній патріот, який по-своєму розділив своє обурення з президентом.

Слухання щодо імпічменту, крапку в яких сьогодні, у середу, 5 лютого, поставить сенат, і велика президентська гонка неймовірно накрутили американцям нерви. Напередодні, перед проголошенням щорічного звернення до конгресу, Дональд Трамп демонстративно не помітив простягнутої йому руки Ненсі Пелосі, спікера нижньої палати і лідера тамтешніх демократів, а після того, як він закінчив виступ, Пелосі, яка сиділа у президента за спиною, так само демонстративно порвала паперову копію його промови. Зухвала відмова дотримуватися навіть протокольних пристойностей закріпила те, що було очевидно і раніше: демократи і республіканці кинулися в бійку, зі старту шокову рівнем взаємної запеклості. До чого дійде до вирішального листопада, не візьметься прогнозувати ніхто.

Підстави нервувати є в усіх. Трамп в атмосфері виборів почувається чудово, для нього це улюблений карнавал, тільки, на відміну від 2016-го, йому тепер програвати ніяк не можна: лише позиція на чолі Білого дому якось береже від численних розслідувань, запущених саме через те, що він став главою Білого дому. Республіканці нервують, тому що перетворилися на апарат, що обслуговує Трампа. Після програшу доведеться довго відновлюватися, але й нові чотири роки з нинішнім примхливим лідером – це шлях у тривожну невідомість, де, найімовірніше, чекають на нові неприємності, ніж успіхи.

Демократам узагалі сумно. Їхній опонент – один із найбільш непопулярних президентів за всю історію. Здавалося, перемогти його – не проблема, але проблема є, і ще яка. Головне: відсутня фігура, яка б переконливо "зробила" Трампа. Тут ще на свою голову вони накосячили в Айові, у першому ж штаті, із якого починаються праймеріз. За дві доби після виборів невідомий переможець. Республіканці тролять організаційні здібності діячів із Демократичної партії: і ці люди претендують на управління країною?

Зате напевно вже відомо, що Джо Байден, який лідирував у загальнонаціональних рейтингах, в Айові посів, схоже, тільки четверте місце з дуже слабким результатом. Колишній віцепрезидент відчуває проблеми з фінансуванням своєї кампанії, а тепер спонсори взагалі замислюються, чи варто витрачатися на нього. У цьому підступна сила першого враження, яке кандидати прагнуть справити в Айові. Учасники передвиборчих заходів Байдена відзначають відсутність іскри, необхідної енергетики, яка так потрібна лідеру гонки.

А якщо не Байден, то хто? Берні Сандерс? Він занадто лівий і відлякує помірних виборців. У своєму зверненні до конгресу Трамп провів необхідну профілактику, затаврувавши загрозу соціалізму, що насувається на Америку, і проілюструвавши її ситуацією державного розпаду у Венесуелі. Конкуренцію за перше місце в Айові Сандерсу склав Піт Буттіджич, молодий колишній мер невеликого міста в Індіані, ветеран, відкритий гей і політик помірних поглядів. Це велика несподіванка, але що з нею робити, не дуже зрозуміло. Усі почали згадувати феномен Джиммі Картера, чий успіх на праймеріз у 1976 році теж виявився для всіх несподіванкою. Але чи готовий Буттіджич закріпити свій успіх в інших штатах при тому, що в нього слабка підтримка серед кольорових виборців?

А попереду чекає вступу в гонку Майк Блумберг, який грає свою гру окремо від установлених партією процедур, величезний капітал дозволяє йому таку самостійність. Мультимільярдеру що? Він спалить кілька сотень мільйонів, яких у нього завались, потупцює по особисто ненависному йому Трампу і зламає кампанії інших кандидатів, програвши при цьому сам. А якщо виграє, то стане для Демократичної партії тим, ким став для Республіканської Дональд Трамп: примхливим самодуром, що не терпить найменшої критики. Та ще перспектива.

Але найважливіше, що разом із політичною системою, яка проходить небувалі випробування за президентства Трампа, сильно трясе й усе суспільство, як ніколи поляризоване і наелектризоване. У жовтні, якраз тоді, коли Ян Пітер Мейстер погрожував знести голову Адаму Шиффу, Джорджтаунський університет попросив американців позначити, наскільки країна близька до громадянської війни, за шкалою від нуля до ста. Середній результат виявився шоковим: 67,23%.

Для решти світу важливий не тільки результат кампанії, що розгортається у Штатах, але й рівень норм і пристойності, який вона надає. Усе-таки провідна демократія планети. Ми звикли до диких звичаїв вітчизняної політики, але завжди залишалася можливість протиставити їм образ нібито просунутих, цивілізованих західних політичних спільнот. Здається, із прикладами стає дедалі тугіше.

Джерело: "Слово і діло"

Опубліковано з особистого дозволу автора

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги