+8 Київ
Усе, що відбувається з українською митницею останніми роками, є найдраматичнішою сторінкою її історії. До ознайомлення з деякими документами (див. далі) для оцінки ситуації я використовув два слова – стагнація та руйнація. Сьогодні додам третє – геноцид. Вибачте, але іншого слова для характеристики ставлення держави до своїх держслужбовців – митників уже не знаходжу. Розумію, митницю сьогодні не захищено. Майже всі новини про митників зі знаком «мінус». Шельмування митної професії давно стало майже державною традицією. Але, виявляється, для знищення митної справи в країні було використано ще не весь ресурс. І таким «ресурсом» стала, зокрема, пенсійна реформа.
Далі без емоцій. Тільки офіційна інформація. А висновки зробіть самі.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян України на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантує загальнообов'язкове державне соціальне страхування коштом страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, установленого законом.
За змістом статті 22 Конституції України, під час ухвалення нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу чинних прав і свобод громадян. Конституційні права і свободи гарантують і їх не можна скасувати.
За змістом статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Ці норми, згідно зі статтею 8 Основного закону, мають вищу юридичну силу і є нормами прямої дії.
Також Європейський суд із прав людини достатньо чітко висловив правову позицію, за якою «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, узяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом – відповідальності держави. Водночас, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, цю державу чи орган вважатимуть такими, що діють протиправно, якщо відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб…»
Збереження гарантій на призначення пенсії, передбаченої законом України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу», є обов’язком держави, закріпленим в Основному законі.
Проте внаслідок ухвалення впродовж 2014–2017 років низки законів щодо пенсійного забезпечення на сьогодні гарантовано державою права державних службовців-пенсіонерів та осіб, які мають 20 і більше років стажу державної служби, грубо та відверто порушено, а саме:
Пенсії державних службовців (спецпенсії) скасовано. Як було зазначено у висновках Головного науково-експертного управління апарату ВР України до проекту закону «Про державну службу», «слід звернути увагу, що на сьогодні для державних службовців можливість отримувати пенсії в підвищеному розмірі є, по суті, єдиним стимулом їх перебування на посадах державної служби, майбутньою компенсацією за підвищені нервово-емоційні навантаження під час роботи з людьми. На жаль, престижність державної служби в нашій державі майже втрачена. І «просте» скасування спеціальних пенсій для державних службовців без надання їм відповідних компенсаторів може призвести до поглиблення кризи державного управління та порушення прав громадян, які відпрацювали на посадах державних службовців багато років із досить низькими заробітками».
Головне управління зауважує, що «скасування права на встановлення пенсій за спеціальними законами може мати місце лише одночасно з іншими змінами законодавства, які забезпечать престижність роботи у сфері державного управління і компенсують скасування спеціальних пенсій».
Натомість, незважаючи на висновки Головного управління, профільного комітету ВР України, інших компетентних органів, які було проігноровано, у чинному законодавстві сталися інші зміни, які ще більше погіршили соціальний стан пенсіонерів-держслужбовців та осіб, які мають 20 і більше років стажу державної служби.
З огляду на зазначене, під час скасування спеціальних пенсій об’єктивно постає питання про визнання дискримінаційними відповідних обмежувальних норм та порушення прав громадян, які відпрацювали на посадах державних службовців багато років із невеликими заробітками.
Державним службовцям, які перебувають на пенсії, скасовано перерахунок пенсії у зв’язку з набуттям чинності законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» скасовано статтю 37-1 №3723-XII «Про державну службу». Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання визначення розміру заробітку для обчислення пенсії», яким визначали механізм перерахунку пенсії, призначеної за законом №3723-XII.
Законні вимоги громадян щодо перерахунку пенсії ігнорують Пенсійний фонд та його органи, довідок на перерахунок пенсії Державна фіскальна служба не видає.
Проте необхідно зауважити, що вимоги щодо проведення перерахунку пенсії особами, яким пенсію було призначено до ухвалення закону №889-VIII цілком законні, адже правовідносини щодо пенсійного забезпечення з державою виникли до ухвалення нового закону «Про державну службу», на який посилається Пенсійний фонд як на підставу відмови у перерахунку пенсії (норму закону щодо скасування пенсії державного службовця можна застосовувати до працівників, які вийшли на пенсію після набуття чинності цього закону).
Щодо перерахунку пенсії державним службовцям необхідно зауважити таке. Коментуючи «пенсійну реформу», міністр соціальної політики А.Рева зазначив, що держслужбовці отримують «високі пенсії, які неодноразово перераховували, а отже, їх перераховувати не будуть». Зазначене не відповідає дійсності та свідчить про те, що міністр або не володіє інформацією, або свідомо вводить суспільство в оману. За даними Пенсійного фонду України, середній розмір пенсії працівника митного органу становить 3400 грн. Водночас Міністерство соціальної політики підтверджує, що пенсії до ухвалення постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, зокрема, у 2014–2015 роках, рішення щодо підвищення заробітної плати державним службовцям (а відповідно – перерахунку пенсій) не ухвалювали. Останній перерахунок пенсій колишнім працівникам митних органів відбувся у зв’язку з підвищенням посадових окладів у 2006 році (11 років тому), починаючи з 2012 року Міністерство доходів і зборів, а потім – ДФС України здебільшого відмовляли у видаванні довідок на перерахунок пенсії, мотивуючи проведеною реорганізацією і ліквідацією структур (посад), на яких працювали колишні держслужбовці. Зазначене відбувалось на підставі листів та роз’яснень Мінсоцполітики та Пенсійного фонду.
Також пенсій державних службовців не індексують. Зазначене є прямим порушенням закону України від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», статтею 2 якого встановлено, що пенсії (без винятків у розумінні закону) є об’єктом індексації грошових доходів, статтею 6 встановлено державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв'язку зі зростанням цін.
Отже, певну категорію громадян України позбавили її законних, гарантованих державою прав.
Державним службовцям, які працюють на посадах державної служби в державних органах, припинено виплати пенсій, призначених відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про державну службу».
Повертаючись до статей 22 та 64 Конституції України, ураховуючи загальне правило дії норм права у часі, така норма закону є неконституційною та такою, що суперечить обов’язку держави на збереження соціальних гарантій громадян.
Законодавець зазначив, що після звільнення з роботи (цих посадових осіб) виплату пенсії поновлюють. Цікавим є те, що, призупинивши виплату пенсії, законодавець не призупинив її нарахування. Отже, залишається законодавчо неврегульованим питання повернення коштів, незаконно «тимчасово утриманих» державою.
Профільний комітет ВР України, інші експерти неодноразово наголошували на необхідності вирішення питання щодо відповідних компенсаційних заходів особам, які сплачували страхові внески в підвищених розмірах у минулому.
Із 1 травня 2016 року поновлено норми щодо призначення пенсій держслужбовців для осіб, які мають не менше як 10 та 20 років стажу державної служби на момент набуття чинності закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
Зберігаючи, згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» для осіб, які мають не менше як 10 та 20 років стажу роботи на посадах, що віднесених до категорій посад державних службовців», керуючись статтями 22 та 58 Конституції України, законодавець виходив із необхідності:
- усунення правової колізії, що виникла у зв’язку з ухваленням норми щодо скасування спеціальних пенсій із 1 червня 2015 року;
- дотримання основоположних страхових принципів загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та дотримання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (стаття 7 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») для тих категорій громадян, які протягом багатьох років сплачували підвищені розміри відрахувань до фондів соціального страхування, зокрема певні гарантії отримання належних пенсійних виплат, які для них визначив роботодавець (держава) на початку трудової діяльності. Водночас надати таке право пропонують лише тим із них, хто на дату скасування норм спеціального пенсійного забезпечення вже відпрацював необхідний спеціальний стаж та сплатив необхідні страхові внески.
Тобто у разі реалізації права на призначення пенсії окремим категоріям державних службовців, визначених пунктами 10 і 12 розділу XI Закону від 10.12.2015 №889-VIIІ «Про державну службу», мають застосовувати норми статті 37 закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» в чинній редакції. Здавалося б – усе чудово!
Стаття 37 зазначеного закону, яка не втратила чинності у зв’язку з ухваленням закону України від 10.12.2015 №889-VIIІ «Про державну службу», у чинній редакції зазначає, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювали спеціальні та/або персональні звання, зараховують до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно зі статтею 569 Митного кодексу України посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.
Згідно зі статтею 588 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ період роботи (служби) зазначених осіб (зокрема тих, яким присвоєно спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховують до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним законом.
Згідно з роз’ясненнями Нацдержслужби України від 26.07.2016 №14-р/з «З питань зарахування до стажу державної служби періодів роботи (служби) до 01 травня 2016 року»:
«Стаж державної служби обчислюється вiдповiдно до статтi 46 закону України вiд 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25 березня 2016 року №229.
Водночас пунктом 8 роздiлу XI «Прикiнцевих та перехiдних положень» закону передбачено, що стаж державної служби за перiоди роботи (служби) до набуття чинностi цього закону обчислюють у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Стаж державної служби до набуття чинностi закону обчислювали вiдповiдно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03 травня 1994 року №283 та додатку до нього.
Отже, стаж державної служби за перiоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюють вiдповiдно до законодавства, яке дiяло ранiше, та на тих умовах i в порядку, що були ним передбаченi».
Але ні, Міністерство соціальної політики разом із Пенсійним фондом мають іншу думку: митники не є державними службовцями в розумінні статті 25 закону «Про державну службу», а отже, не мають права на призначення пенсії державного службовця згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
Інакше ніж порушенням конституційних прав громадян щодо рівності їх перед законом та порушенням принципів загальнообов’язкового державного пенсійного страхування назвати це неможливо.
Аналізуючи чинне законодавство, здається, що митники мають законом установлені права, зокрема щодо гідної заробітної плати, соціальних гарантій, пенсійного забезпечення і навіть забезпечення форменним одягом....
У реаліях це має зовсім інакший вигляд: середня зарплата митника (який працює "на землі") далеко не 14 тис., як розказують керівники ДФС; передбачених законом "Про державну службу" надбавок митникам не встановили і не виплачують; про обіцяні виплати відряджувальних, передбачених постановою КМУ №371, можна забути; форменний одяг видавали востаннє у 2009 році; останні 10 років пенсії не перераховували, оскільки окладів не підвищували, а коли підвищили – перерахунок скасували; загалом, митники перестали бути державними службовцями та не мають права на гарантоване всім державним службовцям пенсійне забезпечення; передбачених Митним кодексом соціальних гарантій не забезпечують....
Особисто у мене виникають запитання. Чи потрібна в нашій державі Митна служба? Чого варті державні соціальні гарантії працівникам, які стояли і стоять на захисті економічних інтересів держави? І що чекає тих, хто отримує пенсію – жебрацька старість, коли завдяки інфляції пенсія, якої не індексують і не перераховують, перетвориться на мінімальну соціальну допомогу?
P.S.: щойно отримали інформацію від колеги, який досягнув пенсійного віку, має 25 років стажу державної служби, спеціальне звання «Радник податкової та митної служби І рангу» та звернувся до Пенсійного фонду з проханням розрахувати розмір пенсії за новою «реформою». Розрахували – 2770 грн.
