Іще про аудитора НАБУ від Кабінету Міністрів.
У мене немає жодних доказів чи фактів, які б вказували, що Михайло Буроменський або його якості можуть стати прямою загрозою для агентства. Водночас, вибір уряду – це ж не погодне явище і не диво природи. Воно повинно мати пояснення. Бажано логічне й переконливе, а не "ну, от так от ми вирішили".
Тому зараз дійсно важливо пояснити суспільству, чим професор права без практичного досвіду у сфері кримінальних розслідувань кращий за:
- Карлоса Кастресана, який зумів за корупцію довести до суду керівництво Гватемали;
- Марти Берш, яка зуміла посадити Павла Лазаренка;
- Роберта Сторча, у якого є реальний досвід аудиту таких структур;
- Джованні Кесслера, який є чинним гендиректором Європейського управління з боротьби з шахрайством.
Водночас треба зазначити, що згідно з меморандумом із МВФ, аудитор НАБУ повинен мати досвід розслідування корупційних злочинів не в Україні. У пана Буроменського такого досвіду не було ніде – ні в Україні, ні за її межами.
Оскільки мова йде про дуже важливе призначення, в якому основний чинник – довіра, важливо, щоб пояснення такого вибору прозвучало чесно й відкрито. Тому що якщо у суспільства є запитання, на які немає адекватних відповідей, люди шукатимуть їх самі, як можуть.
І в цьому разі громадська думка буде не на боці уряду. Що вкотре вдарить по довірі до державних інститутів.
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора