Саміт НАТО у грудні 2019 року в Лондоні – це символічний саміт, щоб відзначити 70 років Альянсу. На даному заході принципових рішень щодо майбутньої роботи не прийматимуть. Країн-партнерів не запрошують.
Україні треба думати про саміт НАТО 2020 року – традиційний саміт, по суті, який проводиться кожні два роки. Саме на таких самітах приймають підготовлені рішення щодо політики Альянсу на наступні два роки.
Україні треба готуватися дуже крепко до цього саміту. Продумувати пропозиції щодо нових форматів співпраці, прораховувати, наскільки вони вигідні партнерам, будувати коаліції всередині НАТО на підтримку наших пропозицій. Коротше кажучи, часу дуже мало. Бо основні рішення саміту НАТО будуть готові на весну 2020 року, коли пройдуть останні засідання міністрів оборони і керівників МЗС Альянсу. Ці умовні пів року – це наша остання можливість щось зробити.
По суті, для підготовки до саміту НАТО у 2020 році часу дуже мало. Практично немає. І нова влада має мобілізуватися. Бо в іншому випадку буде як у 2018 році – ми почали говорити про членство в партнерстві розширених можливостей під кінець зими того року, тобто коли основні рішення брюссельського саміту були практично погоджені. І логічно, що ми не отримали відповідного членства в партнерстві, бо навмання такі речі не робляться. Треба продумати, як наше членство в партнерстві буде на практиці наповнюватися змістом, пояснити членам НАТО – у чому їхній зиск, вибудувати коаліцію впливових гравців на підтримку такого рішення.
Одним словом, доля того, на що Україна може розраховувати на саміті НАТО 2020 року, вирішиться до початку весни наступного року. Часу дуже мало на розкачку. Якщо не згрупуватися, то будемо знову радіти тому, який ми важливий партнер НАТО з 1997 року.
Про це треба думати. А не про біганину із ПДЧ. Шкода, що в нас форма підміняє зміст.
Джерело: Mykola Bielieskov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора