Подивилася відео НАБУ про викриття заволодіння нафтопродуктами "Роснефти" Пашинським і Тищенком у 2014 році. Що можу сказати: по-перше, на часі. У нас же корупції наразі іншої не має. По-друге, мені сподобалося.
- Знято професіоналами. Музика, що викликає напруження, переговори різних осіб про різні речі, дорого. Щодо останнього: за які кошти знімаються ці ролики? І коли в нас правоохоронні органи перетворилися на "Квартал 95"? Але знято добре.
- Пашинський і Тищенко в розмовах використовують ненормативну лексику. Також згодна. Адже цей ...ць, який відбувається в нашій державі в останні роки, я як юрист із двома юридичними освітами, отриманими в Україні й Великобританії, з майже 30 роками досвіду, незважаючи на три розмовні мови, без використання такої лексики інакше описати не можу.
- Цікавить юридична сторона підозри. Звучить вона дуже "скромно". Заволодіння чужим майном. Я б пропонувала не применшувати. Заволодіння майном російського державного "публичного предприятия "Нефтяная компания "Роснефть", ввезеного в Україну під виглядом транзиту компаніями С.В. Курченка. Потерпілим також має бути ця компанія, до речі, у такому випадку, а не держава. Окрім того, не розумію, чому НАБУ не розкриває фабули далі й не повідомляє суспільству, що "заволодіння" відбулося шляхом передання нафтопродуктів державному підприємству на реалізацію. Хоча ні, повідомляє, але фактично називає державне підприємство "фірмою-бабочкою". Цікаве формулювання для підприємства у віданні Міністерства палива та енергетики.
- Далі в ролику наводять мої гарні фото в російському СІЗО, у часи, коли я була затримана слідчими зі списку Магнітського у РФ за звинуваченнями, що мали стосунок до мого клієнта, казахського опозиціонера, якого звільнив із-під арешту Суд із прав людини. Під напружену музику в ролику повідомляється, що я розробила проєкт постанови Кабміну щодо реалізації арештованих речових доказів, у той час як існував прекрасний порядок їхньої реалізації. Під прекрасним порядком мається на увазі передання майна місцевим податковим органам, які не мають можливостей та фахового досвіду для зберігання майна і які могли продавати його за власноруч влаштованими конкурсами з винагородою приватним покупцям 20%. Якби я не бачила, як майно за такими правилами прекрасно їде в нікуди. До речі, як пишуться умови таких конкурсів, я знаю від часів реприватизації "Криворіжсталі", адже я писала заяву, покладену в основу рішення апеляції. Щось, не знаю, може, досвід підказує мені, що таким чином нафтопродукти потрапили б назад до Курченка й "Роснефти" в Одеській області у 2014 році. А гроші використали б на фінансування тероризму. Але я можу, звичайно, помилятися.
- У написанні мною та співробітниками МВС проєкту постанови вбачається злісний умисел на заволодіння майном "Роснефти". Погоджуся. Так і було. І не тільки щодо майна "Роснефти". Проте не на заволодіння майном мною особисто чи то Пашинським, а у випадку неможливості зберігання – державою. Маленька деталь, яка не впадає в око слідства. У проєкті постанови було написано наступне: передання громіздких речових доказів на реалізацію державним підприємствам, визначеним профільними міністерствами, враховуючи їхні потужності щодо зберігання, та продаж їх на біржах, аукціонах із негайним зарахуванням коштів державі. Та компенсацією вартості у випадку закриття справ за відсутністю складу злочину або виправдовувальних вироків. Що прибиралося: корупція на місцях. І якби не боягузство Яценюка й "принципова" позиція одного з заступників Мін'юсту, ця постанова була б прийнята, і сьогодні не було б про що знімати ролики.
- Щодо "принципового" заступника міністра юстиції Рябошапка. Друг Каська, який працював у фірмі, яка представляла інтереси "Роснефти" в позовах щодо нафтопродуктів. Під час перебування на посаді заступника генпрокурора останній приховав свідчення топменеджер Курченка, отримані в Німеччині, та порушив на мене справу через Сакварелідзе. Тому що я занадто активно займалася розслідуваннями щодо виведених з України за часів Януковича коштів. За словами Сакварелідзе, підлеглі Каська підійшли до нього під час дня народження й попросили флешку для внесення кримінальних проваджень в ЄРДР. А той гарячий грузинський хлопець флешку дав. Справу закрили, осад залишився.
- А тепер якщо серйозно. Сергій Володимирович Пашинський є особою, яка з 2014 року працює на обороноздатність держави. Він може не подобатися, але це так. Сергій Тищенко є також керівником підприємства, яке наразі працює на Міноборони. Жоден із них не отримав ніякої користі від реалізації нафтопродуктів "Роснефти", окрім головного болю, чорного проплаченого піару й цієї кримінальної справи. Але тоді стояло завдання: реалізувати актив із метою недопущення отримання Курченком і "Роснефтью" будь-якої вигоди. Реалізовувати треба було терміново, адже строк зберігання нафтопродуктів уже спливав. Держава отримала більшу частину коштів (приблизно 468 млн). Решта пішла на податки, акциз (200 млн), утримання й запуск до роботи інших речових доказів (ще десь 200 млн) і, що казати, під час такої термінової реалізації деякі компанії не зробили розрахунків у повному обсязі. Що трапляється на ринку. Суб'єктивна сторона злочину "заволодіння" відсутня повністю. Однак слідство виставляє рахунок на вартість умовно оцінених нафтопродуктів у повному обсязі. Нібито вони й не були передані державному підприємству. І нібито їх не було б, враховуючи терміни зберігання на момент, коли було все-таки винесено вирок виконавцям Курченка. І держава б понесла лише збитки на утилізацію шаленої кількості токсичної "жовтої води". Чим, до речі, доводиться, що НАБУ сьогодні працює на "Роснефть". Адже це вона втратила повну вартість нафтопродуктів. Не держава.
Отже, на сьогодні немає вироку Курченку. Але є справа про реалізацію нафтопродуктів, які він ввіз як контрабанду.
Завтра в Сергія Пашинського слухання щодо обрання запобіжного заходу. Я хочу сказати наступне: я пишаюся роботою з вами. Ви ніколи не давали мені завдань, які б суперечили моїй моралі. Я працювала на державу.
Я дуже обурена тим, що постраждав Сергій Тищенко, батько моїх дітей, який "винен" лише в тому, що хотів прибрати Курченка з ринку й повернути ринку прозорість.
Реанімація справи 10-річної давнини проти осіб, які сьогодні працюють на обороноздатність держави, – це злочин.
Я не знаю, за що нам випала така доля: боротися з державою й одночасно її захищати. Я можу сказати одне: ми пройшли Майдани, пройшли арешти, пройдемо й це.
Джерело: Olena Tyshchenko / Facebook