Дарую безкоштовну пораду новій владі та новій опозиції.
Ніякої узурпації влади наразі немає. Партія, що виграла вибори (і президентські, і до Верховної Ради), має повне формальне право одноосібно формувати й органи виконавчої влади.
А от щодо не закону, а "демократичних традицій". Постмайданівська влада не схотіла давати тодішній опозиції місця у президії та в керівництві комітетів ВР. Це було порушенням традицій європейської демократії. Щоправда, "громадськість", "журналісти" тощо тоді не наважувалися це називати узурпацією.
Було б правильно, якби нині партія "Слуга народу" відступила від цієї недемократичної практики "постмайданівської влади" та надала представництво опозиції й у президії, і в керівництві комітетів ВР (бажано – половину).
От тільки дуже не хочеться бачити Медведчука у президії ВР. Ну абсолютно не хочеться! Незважаючи на те, що його партія ("Опозиційна платформа – За життя") узяла друге місце і формально може претендувати на цю посаду. Як вийти із цієї колізії: між необхідністю дотримання демократичних процедур і небажанням бачити друга Путіна (який є агресором і керівником держави-агресора) у керівництві української Верховної Ради?
Я пропоную вихід: три інші опозиційні фракції ("Батьківщина", "Європейська солідарність", "Голос") мають наступити на горло своїм амбіціям і укласти тимчасовий "триумвірат" для формування керівних органів у ВР. Розумію, що це непросто. Деяких політиків я шаную, до деяких ставлюсь нейтрально, а деяких відверто не поважаю. Тим не менше, не хочете бачити кума Путіна у керівництві ВР і не хочете чути його зойків про "утиски демократії"? Домовтеся між собою і висуньте узгоджену кандидатуру від трьох фракцій на посаду заступника голови ВР!
Бо з формальної точки зору у цих трьох фракцій разом більше голосів, аніж в "Опозиційної платформи – За життя" Медведчука. Тож формальні принципи демократії будуть збережені.
А голосування пройде, звісно, голосами "Слуги народу", бо в них є більшість. Та, думаю, для "Слуги народу" об'єднаний кандидат від трьох фракцій – "Батьківщини", "Європейської солідарності", "Голосу" – теж буде більш прийнятним, аніж Медведчук.
От така моя безкоштовна порада новій владі та новій опозиції. А загалом нагадую ще одну з тез нової української національної ідеї, розробкою якої я займаюсь: "Учись обирати!".
Джерело: Олександр Доній / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора